Від долі не втечеш. Цей вислів ми інколи використовуємо як аргумент застільних у бесідах про життя, намагаючись показати себе наділеними житейською премудрістю.
А якщо професію, як і життєвий Шлях, вважати складовою долі, тоді можна сміливо переконувати оточуючих в тому, що і від професії не втечеш, на кого б ти не вчився, ким би тебе не бачив з дитинства суворий батько, або всезнаюча мати.
Ось і Михайло Кратюк, переможець Першого Чемпіонату Бариста Житомира, який минулої суботи з успіхом пройшов у ТРЦ «Глобал UA», ще 2 роки тому ні сном ні духом не гадав, що його доля, випускника житомирського 17-го училища – не слюсар-електрозварювальник, а визнаний майстер у приготуванні кавових напоїв найвищої естетичної та смакової якості. Професія має назву – бариста.
Сьогодні в арселані Михайла, який працює бариста у кав’ярні «Кофеджіо», що в «Глобалі» 6 авторських напоїв, вміння приготувати смачну каву високої якості, титул кращого бариста Житомира 2011 року. І весь цей успіх без спеціалізованої освіти, тобто без «корочки».
– Як так сталося, що здобувши освіту електрозварювальника, ви стали визнаним бариста Житомира?
– Справді, я не мріяв з дитинства варити каву і навіть до останнього періоду в житті не підозрював про існування окремої професії. Все сталося само собою. Опинившись півтора роки тому на заробітках в Іспанії, мені запропонували роботу в кав’ярні. Там я і познайомився з технологією створення кавових напоїв.
Стало виходити, відповідно, на мене звернули увагу і почали навчати більш посилено. З Іспанії я повернувся зовсім іншою людиною з розумінням того, що професія моєї душі – бариста.
– Без роботи ви у Житомирі не залишилися?
– Так, моїм місцем роботи стала кав’ярня «Кофеджіо». Тут моє навчання продовжилося. Адміністрація кав’ярні приклала багато зусиль для мого професійного росту: майстер-класи з переможцями всеукраїнських чемпіонатів, визнаними фахівцями у сфері приготування кавових напоїв – все це дозволило мені за півтора роки роботи вибороти право відстоювати честь Житомира на Всеукраїнському Чемпіонаті Бариста, який пройде наступної весни.
– Очевидно ви виграли у тому числі й тому, що суддям припав до смаку ваш авторський напій.
– Суддям був запропонований напій, який я створив сам, експериментуючи з підбором інгредієнтів. Його назва – «Мі Корасон», що в перекладі з іспанської – «моє серце». Я хотів вивести, і мені це вдалося, особливий смак.
Використавши молоко, замочену в цукровому сиропі висушену вишню з виноградом, у поєднанні з еспрессо, я отримав яскраво-окреслений смак миндалю, який гармонійно поєднався зі смаком кави.
– Що ще оцінювали прискіпливі члени журі?
– Техніка виконання, усна презентація, підготовка до виступу, смакові якості.
– Ви, як переможець, кращий бариста Житомира 2011, можете похвалитися тим, що все виконали бездоганно?
– Звісно ж ні. У мене були помилки. Деякі з них я побачив сам, на інші вказали судді після конкурсу під час «розбору польотів». Як зазначено, на Всеукраїнському чемпіонаті таких помилок не пробачають, тому до весни у мене є час проаналізувати свій виступ та підвищити майстерність, щоб продемонструвати достойний рівень.
– Зрозуміло, що у Житомирі чемпіонат бариста проводиться вперше і досвіду бракувало усім, як учасникам, так і організаторам. А як оцінили загальний рівень чемпіонату кваліфіковані судді?
– Загалом, судді залишилися задоволені як організацією так і рівнем професійної майстерності бариста Житомира. Було навіть сказано, що організація була на рівні Всеукраїнського чемпіонату і нічим не поступалася тим містам, де регіональні змагання проводяться вже не один рік.
– Бариста – представники специфічної професії. У Житомирі не так вже й багато спеціалізованих кав’ярень. Ви, як колеги, мабуть, один одного знаєте. Спілкуєтеся, мабуть. Обговорюєте професійні питання. Зійшовшись в Чемпіонаті, ви стали конкурентами. Бажання перемогти не затьмарило професійну дружбу?
– Так, справді, ми знаємо один одного, хто де працює. Щодо обговорення робочих моментів, то, мабуть, як і у кожній професії, всі охоче спілкуються про те, що загальновідоме, а свої «фішки» – секрет. Під час конкурсу ми підтримували та підбадьорювали один одного.
Кожен хвилювався і знав, як це – вперше вийти на такий загал, стати перед найсуворішими в Україні суддями і за 15 хвилин створити 12 кавових напоїв. Звісно, кожен сподівався на власну перемогу. Але це не стало для нас приводом бажати невдачі своєму колезі.
– В.о. національного координатора SCAE Сергій Дорохов констатував, що у Житомирі є «крейзі кофі піпл». Яку каву замовляють справжні поціновувачі цього напою?
– Справжні кавові гурмани у своїй більшості п’ють каву у чистому вигляді. А взагалі, Житомир у кавовій сфері за останні роки неабияк зріс. Якщо порівняти те, як і яку варили каву у нашому місті ще декілька років тому з тим, що відбувається зараз, то це два різних рівня якості. Результатом цього поступу стало те, що Житомир провів свій перший чемпіонат бариста.
– І все ж запитання, від якого важко втриматися. Відомо, що чемпіонат бариста організувала кав’ярня «Кофеджіо» за підтримки генспонсора «Totty». Ви, як її представник, перемогли. Не доводилося чути скептичних висловлювань стосовно того, що вам, «в подяку за організацію» віддали перемогу?
– Ви знаєте, вже довелося почути і це. Одна людина мені після всього сказала, мовляв, вона й так знала, що я переможу, оскільки «Кофеджіо» – організатор. Але та людина, яка мені це сказала, скоріше за усе, не знає, скільки зусиль було витрачено на мою підготовку до виступу та якого рівня класу, майстерності і репутації були судді. Переконаний, вони ніколи б не дозволили собі такого.
– Вас очікує Всеукраїнський чемпіонат бариста, на якому вперше захищатиметься честь Житомира. Репортер Житомира бажає Вам якщо не перемоги, то успіху!
– Спасибі!
Перша частина Чемпіонату Бариста Житомира – тут! До вашої уваги – виступи усіх конкурсантів: