У році, що минає, збулася мрія Азарова про дешеву капусту. Мрії народу потонули в другій хвилі світової кризи.
Головний тренд року: другі 90-і
На вулиці реклама фінансової піраміди «МММ», біля обмінників валютні міняйли, а випуски новин рясніють сюжетами про підірвані джипи бізнесменів або пограбувань банків. Це 2011 рік. Рік рекордно низької інфляції, стрімкого зростання ВВП і реформ. Але багатьом те, що відбувається в країні, нагадує часи 90-х. Та ж незахищеність цивільних прав і власності, той же песимізм як у середовищі споживачів, так і бізнесу, посилення корупції та криміналітету, переділ власності. До речі, за кількістю рейдерських захоплень 2011-й встановив рекорд (а скільки власності змінило господаря «по тихому»). Невпевненість роботодавців позначилася на соцпакеті (у кого вони були) і зарплатах працівників. Правда, багато економістів з досвідом стверджують, що говорити про повернення в 90-ті не зовсім правильно – йде побудова «других 90-х».
Очікування року: фінансова криза
Обіцянка прем’єр-міністра України Миколи Азарова перемогти кризу до ювілею Незалежності змусило українців насторожитися: традиційно обіцянки влади мають зворотний ефект. До того ж, вже з весни експерти заговорили про насування нової кризи: економіка країни залишилася без кредитів, інвестори оминають країну десятою дорогою, ділова активність знижується, імпорт вийшов на рекордні об’єми. Боргові проблеми США і Єврозони ще більше налякали українців. До того ж, погіршення ситуації на зовнішніх ринках стало чинити тиск на національну валюту, почалася втеча капіталу з країни. На все це влада відповіла розробкою гори непотрібних програм і оголошення війни імпортним памперсам і презервативам.
Коли ж стало очевидним, що розрекламованих реформ Україна не побачить, влада змінила тактику: тепер у всіх економічних невдачах почали звинувачувати Другу світову хвилю. До того ж, за два роки керівництва країною вже стало непристойним свою бездіяльність списувати «на попередників». Експерти ж тепер запевняють, що всю силу нової кризи українці відчують у першому кварталі вже нового року.
Економія року: капуста
Заклик прем’єра Миколи Азарова до країни «стати на лопату» був почутий українцями. Деякі збільшували виробництво на дачній ділянці, а деякі – в промисловому масштабі. Другі явно прогадали: до осені стало очевидно, що в Україні перевиробництво овочів. Тому, замість очікуваного прибутку багато господарств отримали значні збитки. Адже ціни на прилавках на овочі впали в рази. Так, сьогодні, за підрахунками аналітиків «АПК-інформ: овочі та фрукти», цибуля в 5 разів дешевша, ніж у минулому році, картопля – в 4 рази, а капуста в 10 разів. Державна статистика тут же це перетворила «в рекордно низьку інфляцію», завбачливо обійшовши уваги подорожчання м’яса та молока в країні.
Реформа року: підвищення пенсійного віку
Весь рік прем’єр Микола Азаров доводив, що Україні не потрібні кредити МВФ. При цьому із завидною енергією впроваджуючи вимоги Фонду для виділення чергового траншу. Зокрема щодо підвищення пенсійного віку українцям, що й було зроблено владою під гасла про проведення чергової реформи (яку серед ночі без обговорення і узаконили депутати). У результаті жінки стали більше працювати на 5 років. А через збільшення страхового стажу доведеться і іншим працювати більше – на 10 років. При цьому, через ці норми розміри пенсій для багатьох скоротяться. Але не для чиновників, депутатів, суддів та інших VIPів, яким уряд (всупереч обіцянкам) так і не урізав виплати. Крім того, так дотепер і не зрозуміло – коли ж можна буде споглядати саму пенсійну реформу. Адже початок дії накопичувальної системи (а саме її запуск і є реформа) так і не визначений.
Спецоперація року: паспортизація обмінників
Боротьба з терористами, що казна-звідки взялися в Україні, стала однією з головних турбот влади. Підключився до вирішення цієї проблеми і Національний банк, який вирішив відловлювати за паспортами фінансових спонсорів терористів. У результаті купити пару доларів для українців (продавати пізніше дозволили без паспортів, вирішивши, що терористи гривню не беруть) цілою проблемою: багато банків ввели власні заходи «ідентифікації». До того ж, багато хто почав відмовлятися пред’являти документ. Не довіряючи, що зроблена ксерокопія не потрапить «до нехороших людей». Для таких в Україні «воскресли» валютні міняйли. Але найгірше довелося іноземцям, які останні три місяці відчувають величезні проблеми з обміном валюти в Україні.
Звичайно, «паспортизацією» обмінок в НБУ планували знизити попит населення на іноземні гроші. В результаті ще більше знизили довіру українців до банків – у країні почався відтік депозитів.
Згадка року: президентський син
Хоча старший син Віктора Януковича займається підприємництвом з 90-хх років, країні він став відомий тільки на другий рік президентства батька. Справедливості заради відзначимо, що, фундамент інтересу до себе Олександр Вікторович заклав ще наприкінці минулого року, коли зміг взяти під контроль Податкову і Нацбанк. Принаймні, саме близькими людьми Януковича-молодшого експерти називають Сергія Арбузова і Віктора Захарченко. Цього року район впливу Олександра Януковича розширився і на МВС.
Однак набагато більш значущі успіхи сина Президента все-таки в бізнесі. А він цього року був сконцентрований у будівельній, фінансовій та вугільній галузях. У ЗМІ також проскакувала інформація про інтерес Олександра Вікторовича до медіаринку, фінтес-центрів та готелів.
Повернення року: Чорнобильська АЕС
На початку березня японський острів Хонсю накрила хвиля цунамі, викликана сильним землетрусом. Саме ця стіна води вивела з ладу резервну систему енергопостачання місцевої АЕС Фукусіма-1 і охолоджувати реактори стало проблемою. У ЗМІ з’явилася інформація про попадання радіації у воду, в землю і в повітря. Українські ЗМІ навіть заговорили про радіаційну хмару з Фукусіма над Києвом.
Насправді, аварія на японській АЕС в Україну прийшла не у вигляді «хмари», а у воскресінні теми про майбутнє Чорнобильської АЕС. «Ядерний саміт», що послідував через місяць після аварії біля Хонсю, дозволив Україні зібрати рекордні сотні мільйонів доларів на добудову саркофага. Крім того, японська трагедія відродила надію в українських атомників, що держава зверне увагу на стан взагалі вітчизняної атомної енергетики, і на майбутнє Чорнобильської АЕС зокрема. Однак, поки при владі на аналіз уроків Фукусіма-1 часу не знайшлося.
Запізнення року: «спрощенка»
Випивши чайку на минулорічному «підприємницькому Майдані» Президент Віктор Янукович скомандував переписати підприємцям закон. Йшлося про «спрощенку», яку Кабміну було доручено переписати до 1 квітня 2011 року. Нагадаємо. що саме зміст 14 розділу (в основному) Податкового кодексу став причиною бунту підприємців. Проте вже через кілька місяців про доручення Президента в Кабміні забули: очевидці говорять, що спеціальна робоча група не збиралася місяцями. Пізніше було вирішено запустити новий закон з початку другого півріччя. Зрештою, восени похапцем (з додавання пільг для зернотрейдерів) «спрощенку» було прийнято. Новий закон остаточно розсварив підприємницьке середовище: одні вважали новий документ перемогою, інші – навпаки. Правда, поки малий бізнес боровся за «спрощенку», багатьом підприємцям просто довелося закрити свою справу: через зростаючого соцвнеску, посилення тиску чиновників і силовиків, падіння платоспроможності українців.
Обман року: пільговики
У році, в уряді згенерували безліч «соціальних» реформ, велика частина з яких була спрямована на зниження витрат бюджету на потреби малозабезпечених українців (про зниження витрат на забезпечених якось не замислювалися). Головну увагу було спрямовано на пільговиків, які вибивали належні їм виплати в судах. А щоб суди не «навантажували бюджет» своїми рішеннями, у Кабміні вирішили переписати на себе право встановлювати – кому і скільки платити. А, враховуючи, як переконливо в уряді розповідали, що «грошей у бюджеті немає», стало очевидно – зміни готують, щоб взагалі не платити людям. Усвідомлення цього вивело на акції протесту по всій країні тисячі людей: афганців, чорнобильців, дітей війни та інших пільговиків. Вони штурмували Верховну Раду, оголошували голодування, проводили мітинги. Влада пообіцяла зберегти їм пільги і додати пенсій. Після цих обіцянок Кабмін тут же узаконив свою ідею не платити пільговикам.
Розвага року: скасування зимового часу
Так як в цьому році парламент практично повністю був виключений з політичного і економічного життя країни як самостійний законодавчий орган, депутатам довелося розважати себе з останніх сил. Наприклад, адаптацією до українського законодавства «реформи часу» російського президента Дмитра Медведєва. Так в Партії регіонів і виникла ідея скасування в країні переходу на зимовий час. Доводилося, що це позитивно позначиться на здоров’ї та достатку українців. Правда, в першому випадку (здоров’я) виявилося, що ніяких підтверджуючих документів немає. А в другому (достатку) – ніхто й не намагався підрахувати збитки бізнесу і споживачів. Депутати із завидною завзятістю нікого не хотіли слухати і за закон проголосували. Правда, через час проголосували його «назад». Сором’язливо промовчавши, у скільки країні обійшлася така «розвага» народних обранців.
За матеріалами: