Кращий бомбардир Житомирщини Володимир Бондарчук про піжонство, нічні клуби і футбольний жаргон

У чому суть футбольного піжонства? В яких клубах дозволяють пити після матчу? Що таке “папин дом”? І навіщо футболістам вигадувати свій жаргон? Про це та багато іншого – далі на Репортері.

Кращий бомбардир Житомирщини, екс-гравець ПФК «Севастополь» і «Суми», київського «Динамо» і «Дніпра» Володимир Бондарчук поділився з Репортером Житомира особливостями футбольного життя.

– Попри відсутність професійного футболу, в Житомирі футболістів більше, ніж в Премєр-лізі. Що скажеш?
– Коли з’явиться у Житомирі команда майстрів, з’являться і футболісти. А так важко знайти справжнього футболіста в команді любителів. Я відіграв один чемпіонат за «Коростень», зараз виступаю за «Енергію» (чемпіонат з футзалу), і поки мені ніхто не сподобався по грі.

У будь-якому разі хорошого футболіста завжди помітять й одразу заберуть у професійний спорт. І неважливо, яка команда і ліга.

– Але це не заважає піжонитись місцевим футболістам…
– Скажу чесно, в «Коростені» із піжонством проблема. Деякі гравці не вміють м’яча набивати, не говорячи вже про тактичні підходи до гри. Проте це не заважає їм бути піжонами. Якби була б професійна команда, то застосовувались штрафні санкції. А так що можна від них вимагати, коли на руках немає контракту?

– Яка суть піжонства?
– Це нормальне явище, якщо ти у професійному спорті. Таким чином ти вирізняєшся серед інших і тим самим не відстаєш від футболістів. Але піжонство доречне лише тоді, коли ти забиваєш і коли про тебе вже лунає слава. Деякі під ним розуміють, що я найкрутіший, раз вийшов на футбольне поле. Інші ж – треба ще забити.

– Сам був піжоном?
– Були моменти. Але я грав на іншому рівні. Інші умови життя, інші зарплати, інший рівень. Піжонство має бути там, де воно доречне і виправдане.

– Сумка Louis Vuitton була?
– Не було. Це останні роки у футболістів пішла на них мода. У мій час, якщо ти піжон і граєш у професійній футбольній команді, то модно було носити товстий золотий ланцюжок на нозі.

– І ти носив?!
– Недовго. Мені скоро пояснили, що це негарно.

– Вічна тема: алкоголь і футболіст…
– Цікава тема. Куди без нього? Але треба мати привід і знати міру. Наприклад, у Німеччині після матчу стоїть ящик пива, щоб футболісти розслабились після гри. І це нормально, адже розслабитись – не означає напитись.

– Певно, тепер про Бундеслігу мріє ще більше футболістів. А в українській прем’єр-лізі тренери таке практикують?
– Краще сказати не практикують, а дозволяють. Якщо команда виграла матч, а попереду 12 годин в автобусі, то чому б і ні. В «ІгроСервісі» тренер після переможної гри дозволяв випити дві пляшки пива, але це не означало взяти ще п’ять в карман.

– Але ж брали п’ять в карман?
– Брали. Але кожен ставить перед собою мету і цілі. Якщо футболіст хоче грати в основі й показувати результат, то не буде напиватись з приводу і без.

– Нічне життя футболістів.
– Не варто робити з цього велику проблему. Таке враження, що, крім футболістів, у нічні клуби більш ніхто й не ходить. Немає нічого поганого в тому, щоб розважатись в нічних клубах і витрачати там енну сотень доларів. Тим паче, якщо твій гаманець це дозволяє. Але за будь-яких обставин нічні тусовки не повинні переходити в систему, адже потрібно пам’ятати про календар ігор і знайти сили на них.

У професійній лізі це явище можна контролювати завдяки штрафним санкціям.

– І тоді вже море не по коліна?
– У більшості випадках – так. Краще почекати вихідних, ніж від заробітної платні віднімуть енну кількість грошей. Тим паче, суми штрафів за неохайний вигляд, п’янство, відсутність на тренуванні – великі.

– «Да что ты травишь», «запаренный, что ли»… Футбольний жаргон всюди однаковий?
– Практично, так. Футбольний жаргон замінює мат, але не у всіх випадках. Наприклад, «папин дом» – це улюбленці тренера. Вони не сильніші за когось, але ж вони виходять в основі, тому що їх ставить папа. А рано чи пізно тренера прибирають, бо він робить «папин дом».

Нам без футбольного жаргону не обійтись на полі, тому ми звикаємо до нього і вживаємо у повсякденному життя. Хоча наше життя – це і є самий футбол.

– Важко носиться капітанська пов’язка?
– Важко, адже ти є зв’язною ланкою між тренером і командою. У професійному футболі проблеми окремого гравця вирішується не на пряму з тренером, а через капітана, який з ним спілкується. На футбольному полі капітан – це людина, яка повинна робити установку в ході гри, підказувати гравцям, контролювати ситуацію і, звісно, підтримувати команду, коли щось не виходить. І без авторитету тут не обійтись…

Ірина СТАШКО