Чи повинні постити діти

Звичайно, багато в чому це залежить від загального настрою сім’ї, від здатності запропонувати дітям правильну пісну їжу.

Але якщо цих умов немає, чому ж дітям не відмовитися від того, що для них є привабливим? Наприклад цукерки, шоколад, ігри тощо.

Святий Великий піст, також називають Чотиридесятниця – це одна з найдавніших і найбільш духовних практик християнського вдосконалення. Історія Великого посту давня і багата традиціями. Вона сягає апостольських часів. Перед-пасхальний піст називається Великим не тільки тому, що він найтриваліший, але й тому, що він суворий і найважливіший в житті Церкви і кожного християнина зокрема.

Першу згадку про 40-денний перед-пасхальний піст дає нам Нікейський Вселенський собор.

Час Чотиридесятниці має своє велике значення для нашого духовного життя. Може сьогодні по різним причинам ми не в силі так суворо постити, як постили колись наші діди і прадіди, але й сьогодні маємо обов’язок дотримуватися духовного посту, це є духовне очищення і боротьба з нашими шкідливими звичками, обов’язок молитви, та добрих справ. І якраз наше духовне оновлення є найважливішою ціллю святого Великого посту.

Початок посту – це час покаяння, це день спасіння. Час Великого посту для кожного християнина – це час духовної боротьби, в якій беруть участь й душа й тіло. Душа бере участь через ревнішу молитву й роздуми, через контроль над думками та почуттями. Це внутрішній настрій душі має проявлятися зовні через наші добрі справи.

«Наскільки відмовиш тілу, – каже св. Василій Великий, – настільки й додаси своїй душі блиску духовного здоров’я».

Піст важливий тим, що він розвиває в людях навички стриманості. Стриманість – неодмінна умова вдосконалення людської особистості. Це добре відомо і зрозуміло навіть із прикладів життєвих. Які обмеження накладає на себе спортсмен, щоб досягти результатів! Від скількох радощів і втіх молодості треба відмовитися, щоб отримати гарну освіту, стати науковцем! Будь-яке людське досягнення вимагає стриманості, самообмеження, концентрації сил. Якщо ж розпорошувати сили на другорядні речі – нехай і приємні, цікаві, такі, що приносять задоволення – ніякої концентрації не вийде. Найчастіше така праця повністю поглинає людину, і без самостриманості, обмеження своїх бажань досягти успіхів неможливо.

Якщо цей закон діє у світському житті, то наскільки ж він важливий у житті духовному! Ми здатні досягати цілей тоді, коли вміємо обмежувати самих себе. І піст – це школа виховання нашої волі, здатності обмежувати себе в ім’я найголовнішого – звільнення душі своєї від гріха.

Але в нинішніх умовах не кожна людина може постувати строго за церковним уставом. Звичайно, ідеальним є саме такий піст, і зовсім не випадково Церква прописує настільки суворі правила, тому що все це засновано на багатовіковому досвіді Церкви, що сходить до посту самого Господа Іісуса Христа. Адже Він сорок днів і ночей нічого не їв, готуючи себе до служіння, до того, щоб вийти до людей і проповідувати їм Царство Боже і покаяння. Досить суворими були правила посту у святоотцівські часи. Саме тому Церква до сьогоднішнього дня і пропонує людям піст, як чудовий досвід виховання своєї волі та очищення від гріха своєї душі.

Але ж є обставини, коли людині складно виконувати всі церковні приписання. Як тоді поводитися? Потрібно пам’ятати, що піст – це самообмеження. Іноді ми опиняємося в таких обставинах, коли строге проходження церковної дисципліни посту є неможливим. Тоді потрібно самим визначити щось, від чого неодмінно слід відмовитися. Не можеш повністю дотримуватися посту зважаючи на складні життєві обставини – хоча б м’яса не їж. Або відмовся від того, що тобі приємно, – перестань курити.

Сучасна людина має дуже багато пристрастей. Однією з них є прагнення до постійних веселощів, до забав, чому сприяє величезна кількість розважальних програм по телебаченню. Піст – це ще й утримання від будь-яких розваг, від того, що відволікає свідомість від найголовнішого. Ось чому благочестиві люди намагаються не дивитися постом жодних розважальних програм і кінофільмів, а якщо й дивляться телевізор, то лише в міру потреби, оскільки саме телебачення є сьогодні засобом донесення до людей новин про життя країни і всього світу. Кожна людина повинна сама визначити, що для неї є небезпечним у житті, що руйнує її внутрішній світ, що відволікає її свідомість, і взяти під контроль цю сторону життя, прагнучи у дні святого Великого посту, відмовляючись від того, що є звичним і приємним, покласти на себе подвиг стриманості.

Піст — це ліки, які дійсно здатні нас вилікувати. Піст — це велика сила самообмеження, яка допомагає людині зростати духовно.

Вступаючи у Великий піст, попросимо прощення усіх кого образили, простимо свої кривдників і постараймося не витратити даремно цей час, а зробити реальний крок назустріч Богові.

Протоієрей Ярослав Коверчук, завідуючий канцелярією Житомирської єпархії, клірик Свято-Успенського архієрейського собору Житомира