Незважаючи на будь-яку політичну доцільність, депутатську недоторканість необхідно обмежити. Таку думку висловив президент Інституту правової політики Микола Оніщук під час програми «Точка зору» на Першому Національному.
За словами екс-міністра юстиції, цей процес має супроводжуватися відновленням довіри до судової системи, деполітизації правоохоронних органів, підвищенням поваги до закону з боку посадовців усіх рівнів та припиненням практики вибіркового застосування закону.
«Лише за таких умов варто очікувати на довіру до обмеження недоторканості з боку опозиції та всього суспільства», – зауважив він.
Микола Оніщук також запропонував, щоб вирішення питання щодо надання згоди на затримання чи арешт судді було вилучене з компетенції Верховної Ради та здійснювалось в подальшому оновленим складом Вищої ради юстиції.
А це, в свою чергу, також потребує змін до Конституції.
Експерт також роз’яснив, що депутатська недоторканість складається з індемнітету (право вільно висловлюватися в парламенті з будь-яких питань) та, власне, імунітету, як захисту від кримінального переслідування. Микола Оніщук зауважив, що на сьогодні йдеться саме про внесення змін до ч. 3 ст. 80 Основного Закону України щодо можливості притягувати народних обранців до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів.
«Що ж стосується затримання чи арешту народного депутата з дозволу Верховної Ради, ця гарантія має бути збережена», – наголосив він.
Як відомо, законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб)» був зареєстрований у Верховній Раді ще 3.10.2008 року. В квітні 2010 року Конституційний суд визнав конституційними запропоновані зміни, проте лише в лютому цього року даний проект закону був включений до порядку денного. На минулому тижні народні депутати вирішили повернутися до розгляду скасування депутатської недоторканості 5 липня.