У перші 5-7 хвилин після початку дощу на дорогах трапляється найбільше аварій.
Водії не встигають до нових умов водіння.
За словами інструктора-викладача “Драйв клубу Альфа-щит” Олексія Пилипенка, на мокрому асфальті гальмівний шлях збільшується на третину, колеса можуть пробуксовувати при різкому натисненні на газ. Щоб не потрапити в ДТП, потрібно пам’ятати головні правила їзди у дощову погоду.
Перед початком руху слід увімкнути ближнє світло фар. Щоб скляні деталі менше пріли, потрібно увімкнути обдув лобового скла та підігрів заднього й бічних дзеркал.
Фари треба вмикати, щоб себе позначити на дорозі. Особливо це стосується власників сірих та чорних автомобілів. На трасі у дощову погоду їх можна не помітити.
Потрібно уникати різких прискорень та екстреного гальмування.
“Коли вода потрапляє на пил біля бордюрів, виходить слизька речовина, подібна до глини. Під час прискорення машину може занести на сусідній ряд чи на бордюр. Якщо гальмуватимете різко, може статися те ж саме. До того ж водій, що їде на авто позаду, може не встигнути загальмувати.
Під час дощу варто якомога рідше перестроюватися з ряду в ряд та здійснювати обгони.
По-перше, видимість у бічних дзеркалах знижується наполовину. На них накопичується багато води. Заднє скло також пріє. По-друге, під час обгону автомобілісти доволі часто потрапляють у калюжі. Потім машину починає нести в усі боки. Це на своїй смузі можна, не поспішаючи об’їхати балку, а коли обганяєш, то як найшвидше хочеться пройти по зустрічній і знову повернутися в свою смугу. І немає часу навіть подумати, як об’їхати воду чи якусь іншу заваду”.
Треба пам’ятати й те, що перестроюючись і ряду в ряд, вашого сигналу повороту можуть не помітити інші учасники руху. Зазвичай від води добре очищається центральна частина лобового скла. А біля стійок скла багато води, через неї можна не помітити й пішохода.
При перестроюванні слід вмикати поворот не за 50-100 метрів до маневру, а за 150-200, щоб всі учасники руху помітили вас.
При маневрах краще використовувати ступеневий прийом керування. Тобто крутити кермо потроху, не завершуючи одним махом поворот. Гальмувати слід двигуном, частіше користуватися імпульсним гальмуванням, переривчасто тиснути на гальма.
Треба об’їжджати калюжі. Якщо це зробити неможливо, то треба знижувати швидкість й повільно їх проходити.
Під водою можуть бути незакриті люки, глибокі вибоїни, каміння, цегла та будівельне сміття. Розбити підвіску дуже легко. А вода може потрапити до двигуна, і він не лише перестане працювати, а ще й не підлягатиме ремонту. Якщо ж потрапити у калюжу, скажімо, правим колесом, а лівим їхати по сухому, то машину занесе вбік.
У калюжі автомобіль може повністю втратити керованість.
Коли машина перебрідає воду, часто виникає аквапланування. Це коли авто раптово починає “пливти” по воді, а кермо крутиться дуже легко. Аквапланування небезпечне через те, що воно як починається раптово, так само раптово і закінчується. Під час такої ситуації раджу не робити різких маневрів, не гальмувати, тримати кермо паралельно кузову.
Проходити водні перешкоди автомобілем слід на понижених передачах.
Якщо за містом потрапили у калюжу, міцно тримайте кермо, розведіть злегка лікті. Це щоб кермове колесо не вибило з рук, адже на дні калюжі може бути каміння, цегла чи вибоїна. Коли калюжа на повороті, колеса тримають паралельно кузову.
Автомобіль безболісно може долати калюжу, якщо рівень води у ній не більший 2/3 розміру колеса.
Бувають такі ситуації, що під час проходження калюжі, двигун глохне. Це не означає, що вода потрапила у двигун. Достатньо почекали 3 хвилини, а потім знову спробувати завести машину. За цей час краплі води мають випаруватися із моторного відсіку. Якщо ж стався гідроудар двигуна, то із калюжі можна вибратися за допомогою стартера. Потрібно увімкнути першу передачу і повертати без зупинки ключа, стартер витягне машину. У такій ситуації не варто відчиняти двері, бо вода може зайти у салон.
Володимир Мукан, Газета.юей