9 серпня у сесійному залі Житомирської міської ради громадяни обговорюватимуть новий генеральний план міста. Пройдуть громадські слухання, які передбачені процедурою прийняття рішень, які впливають на життя представників територіальної громади.
Тобто, якщо треба підняти комунальний тариф – необхідно провести громадські слухання, бо це питання зачіпає інтереси людей. Так само і з генпланом – він приймається з метою визначення основних принципів призначення і використання територій з перспективою розвитку міської інфраструктури на десятиліття вперед, враховуючи реалії сьогодення.
Репортер Житомира напередодні проведення слухань зустрівся з головним архітектором Житомира Тарасом Борисом.
Отож, 6 питань архітектору Житомира:
1. Коли орієнтовно планується затвердження нового генплану?
Орієнтовно у кінці жовтня на початку листопада цього року. 4 роки ми його готували. У 2008-му році був заключний договір на його виготовлення. Попередній генплан, за яким живе Житомир з 2001-го року не вичерпав терміну своєї дії. Проте, він є таким, що не відповідає вимогам часу: відбулися зміни у законодавстві у галузі містобудування, як обов’язкова вимога – виконання генплану на цифрових носіях.
Усього цього у старому генплані, яким ми користуємось нині, немає. Плюс до того – місто повинно розвиватися, треба передбачити можливість створення та забудови нових промислових зон, поквартальної житлової забудови, розвитку околиць, налагодження транспортного сполучення з ближніми населеними пунктами.
Отож, розробляючи новий генплан, який 9-го серпня буде представлено громадськості до обговорення, міська рада враховувала перспективи розвитку територій з тим розрахунком, що цей документ розробляється на 25 років вперед. Тут варто зазначити, що законодавство нині змінилось і стало жорсткішим щодо змін до містобудівної документації, які відтепер можна приймати лише один раз на п’ять років.
2. Наскільки компетентними є громадяни у таких питаннях як генеральний план міста і чи зможуть вони на громадських слуханнях вести фахову дискусію, вносячи конструктивні пропозиції?
Ми будемо раді бачити на громадських слуханнях усіх – і фахових і нефахових громадян. Усіх, кого цікавлять питання подальшого розвитку територій міста та шляхів підвищення ефективності їх використання ми запрошуємо на громадські слухання.
Можливо комусь буде цікаво послухати про те, як у майбутньому у Житомирі вирішуватиметься питання з упорядкуванням нового міського кладовища, яка доля центрального сміттєзвалища, які нові території будуть приєднані до міста і у яких цілях вони будуть використані. Всі ці питання будуть розглянуті.
Громадяни матимуть право висловлювати свою думку, вносити пропозиції. Запевняю, усі конструктивні пропозиції будуть внесені у протокол слухань і ймовірно знайдуть своє відображення у генеральному плані.
3. Які перспективи відкриває перед містом новий генплан?
По-перше, це розширення території малоповерхової індивідуальної забудови, тобто приватного сектору. Це район Соколової гори та землі Оліївської сільської ради, частина з яких, які безпосередньо прилеглі до території Житомира, мають перейти на баланс обласного центру.
По-друге, це розширення території промзони.
По-третє, у новому генплані передбачене будівництво у Житомирі малих кільцевих магістралей, транспортних розв’язок. Це не означає, що з прийняттям генплану їх одразу мають зводити. Це значить, що їх будівництво передбачено у генеральному плані міста.
4. Чи планується зміни в плануванні історичних центральних районів міста?
До 16-го серпня, (завершення обговорення генерального плану на громадських слуханнях у Житомирі) розробник на спільній для міста та області містобудівній раді має захистити історико-опорний архітектурний план на якому мають бути визначені охоронні зони, усі пам’ятки архітектури. Це значить, що історична частина міста буде збережена.
5. Наскільки зросте площа Житомира?
Нині Житомир простягається на 6000 гектарів. Плануємо приєднати ще 3000 гектарів. Але це – перспектива найближчих 10-ти років. На початковому етапі буде приєднано 500 гектарів землі. Далі все залежатиме від перемовин з сусідніми сільрадами.
6. Очевидно, що сусідні з Житомиром сільради не поспішають ділитися з обласним центром земелькою. Чи є на них важелі впливу?
Кожній з селищних рад, які межують з Житомиром, ми у свій час направляли листи протоколів про наміри розширення меж Житомира. Реакція була такою: більшість сільрад провели сесійні засідання на яких категорично поставили під сумнів необхідність розширення меж Житомира.
Щодо важелів: ми вправі ставити питання по те, що якщо сільрада не провела інвентаризацію земель і не затвердила власний генплан, ставиться під сумнів використання сільських територій, де у порушення законодавства були збільшені межі населеного пункту.
Звісно, усі ці неузгодженості можна подолати, якщо підняти це питання до рівня облдержадміністрації. У тісній співпраці ОДА, Житомирської РДА та обласного центру ми і визначимо ступінь необхідності розширення територій Житомира і основний документ до якого ми маємо прийти – розробка схеми планування територій житомирського району. Такого документу наразі немає, але його необхідність продиктована реаліями сьогодення і вимогами нового законодавства.
Ми будемо активно рекомендувати житомирській РДА розпочати розробку даного документу, де будуть враховані інтереси прилеглих до Житомира населених пунктів і самого обласного центру.
Сергій Фещенко