Вже більше шести років Тетяна Гонгало з села Кропивня Володарськ-Волинського району бореться зі своєю вродженою хворобою.
У 2006 році у дівчинки почав дуже сильно боліти живіт. В лікарню її забрали з підозрою на апендицит, проте аналізи того не підтвердили. Тетяну перевозять до Житомира та повідомляють шокуючи новину про те, що у неї немає однієї нирки.
– До 10 років ми не знали, що Тетяна народилася без одного органу. У Житомирі нам розповіли про те, що багато людей так живе. Сказали, аби ми приїжджали один раз на рік пролікуватися, – розповідає мати дівчинки Лілія Гонгало. – З’їздили ми до Житомира лише два рази…
За третім разом не змогли, Тетянка захворіла на грип. Вже після одужання почалися судоми. В районі зробити нічого не змогли, відправили до Житомира. З Житомира на Київ.
У столиці Лілії повідомляють про те, що у Тетяни відмовили нирки
Їх одразу ж везуть до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», де починають «крутити» на штучній нирці.
Два з половиною роки мати з донькою перебувала у лікарні на гемодіалізі не виїжджаючи за її межі.
Гемодіаліз (грец. ???? — кров та грец. ???????? — розклад) — один з методів позаниркового очищення крові.
Згодом дівчинку прооперували та перевели на домашні процедури «перитоніаліз». За допомогою перитонеального діалізу людина може вести більш активний спосіб життя.
Таким чином Тетяна пролікувалася ще 2,5 роки. Необхідні препарати для перитонеального діалізу привозили з обласної лікарні. За добу дівчинці робили чотири процедури вводячи через черевну порожнину діалізуючий розчин, який через певний проміжок часу видалявся з неї.
Далі Тетяні стає гірше. ЇЇ везуть до Житомира. З’ясовується, що у дівчинки утворилася кіста в черевній порожнині. В Києві роблять операцію, і знову переводять на «гемодіаліз».
З 18 квітня 2012 року мати з донькою проживають у Житомирі. Три рази на тиждень їздять до лікарні на діалізи, після яких у Тетяни нудить та падає тиск.
Заключний діагноз, який поставили дівчинці: Вроджена вада розвитку сечовидільної системи, агенезія лівої нирки. Хронічно-ниркова недостатність V ступеня. Останнього…
Більше двох тисяч гривень у Лілії Гонгало іде на ліки. «Рекармон» – лікування анемій різного ґенезу, підвищує гемоглобін. На місяць Тетяні потрібні дві упаковки, а виділяють їх лише одну на два місяці. Коштує він більше 500 гривень. Навіть таких грошей сім’я вже немає. Аби підтримати доньку, мати завжди поруч. Крім Тетяни у Лілії ще двоє дітей, які живуть у селі Кропивня Володар-Волинського району разом з бабусею. Майже все своє хазяйство жінка продала аби хоч якимось чином підтримувати дівчинку.
Гумові рукавички, бинт, вату, спирт, гепарин, мезатон, і це ще не весь перелік того, що приходиться купувати матері для своєї доньки.
Проте, як кажуть, біда не приходить одна. Нещодавно у Тетяни виявили дві матки. Аби зробити операцію на нирці, дівчинці потрібно видалити одну з них.
В Україні операції з пересади нирки – не роблять. Найближча й найдешевша країна це Білорусія. Операціє коштує 40 тисяч доларів, проте такої суми у матері та бабусі Тетяни немає.
Дівчинка хоче жити, ходити до школи та навчатися разом зі своїми однокласниками. Не лишайтеся осторонь чужого горя.
Номер картки «Приватбанку» матері Лілії Гонгало: 4627 0812 8512 9206 та карточки «Авальбанку»: 9890 0902 1714 3697.
Лілія Гонгало та Тетянка будуть вдячні за будь-яку допомогу. Контактний номер телефону матері: 067- 729-54-73.
Марина Кузьменко