28 серпня православні та греко-католики відзначають Успіння Пресвятої Богородиці.
За традицією східної церкви, свято Успіння Пресвятої Богородиці, або
За переказами, Божа Мати часто молилася на Єлеонській горі – місці вознесіння сина. Одного разу вона побачила архангела Гаврила, який повідомив, що через три дні закінчиться її земне життя. Христос чекає на неї у своєму царстві небесному, де вона буде з ним довічно. На підтвердження своїх слів він вручив Богоматері гілку райського фінікового дерева – символ нетління та благодаті.
Перед смертю Божа Матір виявила бажання побачити всіх апостолів, і Бог здійснив диво: над будинком нависло багато хмар, на яких із різних країн зібралися апостоли. Вони були самі здивовані тим, що сталося. Богородиця благословила кожного з учнів Христа й таємниче повідомила, що вони не побачать її після Успіння.
У призначений архангелом день перед Богоматір’ю та апостолами з’явився Христос із великою кількістю небесних сил і пророків. Вони забрали її тіло у Гефсиманію, де поховали в печері, а вхід завалили величезним каменем. Апостоли біля гробниці пробули три дні. На третій день прийшов апостол Хома, який не зміг бути на погребінні і не отримав благословення Богоматері. Він дуже засмутився з цього приводу, тому апостоли вирішили відкрити гробницю, але побачили, що у ній залишилися лише погребальні покривала. Того ж дня увечері, під час обряду переломлення хліба в пам’ять про померлу, перед ними з’явилася Богородиця і сказала: «Радійте! Я з вами назавжди»…
Святкувати Успіння Богородиці почали у Єрусалимі приблизно в V ст. Цьому дню передує двотижневий Успенський піст, що починається 14-го і закінчується 28 серпня.
На Сході і на Заході у свята різні назви. Греки називають його «занурення в сон» (Успіння). На Заході ж закріпилось латинське слово «взяття», «прийняття». Віруючі цей день часто сприймають як Друге Воскресіння. Урочисто прикрашають квітами храми, оздоблюють зеленню Плащаницю Богородиці та встеляють пелюстками шлях її символічного погребіння.
В Україні Успіння Богородиці називають Першою Пречистою. Загалом, протягом осіннього періоду є три «Пречисті», про які кажуть: «Перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя — снігом покриває».
До цього свята колись вже намагалися зібрати садовину та посіяти озимину. Після Успіння у селах роботи ставало вже значно менше, тому дівчата на порі та їх родини починали активно готуватися до весіль. Звідси й прислів’я – “Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста” , або “Прийшла Перша Пречиста – стає дівка речиста” – багато говорить, бо немає, що робити.
А ще з 28 серпня розпочинається “молоде бабине літо”, що триватиме до 11 вересня.
Аліна Астахова, «Рідна країна»