Політична партія “Українська платформа “Собор” йде на вибори партсписком. Перші номери – люди, яких в Україні поважають.
Це письменники, культурологи, книговидавці брати Віталій і Дмитро Капранови, заслужені артистки України Галина і Олеся Тельнюк, екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко. Йде по списку цієї партії і перший мер Житомира Віталій Мельничук. Сьогодні вони спілкувалися з житомирськими журналістами.
Лідер “Української платформи” Павло Жебрівський балотується по мажоритарці у Бердичеві, а відповідно, списком не йде.
Чому брати Капранови, сестри Тельнюк пішли у політику? Це питання їм задають постійно.
Віталій Капранов: “Ми пішли у політику, бо політика пришла до нас”
– Вчора вони зробили наступ на нашу мову. Завтра приймують трудовий кодекс, пенсійну реформу, заберуть у людей землю. У нас заберуть останнє і відберуть у нас країну. Їм українці як народ не потрібні.
Ми проїхалися Житомирщиною – люди окремо, земля і робота окремо. Людей добивають.
Ми не можемо сидіти і спостерігати за тим, що відбувається у державі, так як дивляться голівудські бойовики, типу хто кого: “Юля-Яника, чи Яник-Юлю”. Тому ми пішли у цю політику за списком партії, яка дозволила таким людям як ми вільно входити у виборчий список. Ми зробили собі ім’я пишучи книжки і публіцистику. З нами у списку – люди культури, мистецтва. Нас сюди запрошували не для розкрутки через упізнавані обличчя.
Галина Тельнюк: “Коли не можеш творити, наступає спочатку творча, а потім і людська смерть”
– У нас забирають мову, культуру. Ми не можемо творити вільно українською. Ти як творча людина починаєш розуміти, за таких умов наступає смерть – як творча так і людська.
Наш прихід у список “Української платформи “Собор” є зрозумілим. У цій країні нас зневажають. У цій країні нас, українців, нищать.
Володимир Огризко: “У нас люди, які маючи совість, прийшли робити українську політику”
– Вчора на Житомирщині я почув від селянина страшні слова. Каже, якби він міг, то зібрав би усіх депутатів і владу в одному місці і розстріляв. А потім те ж саме зробив би з тими, хто прийшов би до їх на похорони. І лише тоді можна було б говорити про побудову нової України.
Так я закликаю усіх українців. Давайте зробимо ці постріли. Але хай вони будуть мирними і проявляться у голосуванні 28-го жовтня. Давайте оберемо українців, а тих, кому Україна чужа – недопустимо до влади. Все у наших руках.
Олеся Тельник: “Це лише здається, що економіка первинна”
– Нас викорінюють з цієї землі, зомбуючи. Якщо ми не змінимо свій культурно-інформаційний простір, українцям не вижити. Має з’явитися глибинне розуміння того хто ми є, якого ми роду і куди ми йдемо. Має бути гордість за себе і свій народ.
Віталій Мельничук: “Вони не знають що робити з економікою після виборів, бо вона зупиняється вже зараз”
– Вчора 4 вересня вперше на валютному міжбанку зупинилися торги, оскільки відсутні пропозиції з продажу валюти, а виставлені виключно заявки на її купівлю. Про що це свідчить? Про те, що Партія регіонів недотягне економіку країни навіть до виборів. А після них на нас чекають складні часи. Вони зруйнували економіку України.
Дмитро Капранов: “Купуючи виборців, вони ссучують народ”
– Продати свій голос – це як піддатися спокусі подвійного диявола. Як потім розповідати своїй дитині про те, за кого ти голосував і чому? Хто ти після цього? Чи можеш себе поважати? Але людей довели до такого стану, що вони вже не задають таких питань.
Страшно, але нині навіть у середовищі інтелігенції чую думки про те, що все продається. Що все має свою ціну. І це сприймається ніби як належне. Коли я перепитую: що справді все на світі можна продати і купити, отримую підтвердження. Тоді кажу: “У такому разі за скільки грошей я можу тр..нути твою дружину?“. Одразу мене хапають за комір і ледь не до бійки доходить. Ага, значить, ще на рівні сім’ї ще залишились цінності, які дорожче грошей?
Розумієте, цим підкупом виборців вони так би мовити “ссучують людей”. Фактично у політиці а отже і людському житті кожної людини, яка живе у цій країні не залишається нічого чистого, святого, що не можна було б купити і сплюндрувати.
Тому ми йдемо у політику, бо не можемо це приймати як доконаний факт нашого сьогодення.
Можливо ми не пройдемо. Ці вибори можуть стати останнім шансом для України. Але таке можливе “самоспалення” може прокласти місточок для подальшого відродження і на такі шанси варто ставити.
Сергій Фещенко
