У Житомирі, мешканці гуртожитку по вул. Київська, 118 вже більше 10 років добиваються ремонту будинку, але, всі спроби марні.
– Ремонту в гуртожитку не було ніколи. Як здали, так і забули. Зараз тут жити практично неможливо. , що в якусь із ночей на голову впаде стеля. Запах каналізації стоїть в коридорах та кімнатах – труби прогнили і провалюються, – розповідає Ніна Маркина.
Минулого року, після буревію, 77 сімей, які проживають в гуртожитку, залишились сам на сам із новою бідою – буревій зірвав декілька листів, вже і без того негодящого шиферу. Після довгої паперової волокити дах все таки залатали… але зробили це настільки «для відмазки», що ж після першого дощу весь п’ятий поверх начисто затопило.
– Люди спасали своє майно, намагались щось самі підмазати – відремонтувати, але фінансово перекрити дах ми не в силах. Будь- який дощ – для нас катастрофа, але влада залишилась глуха до наших звернень – ми не можемо добитись повноцінного перекриття даху, влада тільки і робить те, що звітує про те, як ми добре живемо, – продовжує жінка.
Основна проблема для місцевих – це облуплений фасад, кажуть бояться ходити біля стін рідного гуртожитку, адже будь якої миті на голову може впасти плитка
– В середині приміщення ми якось самі намагаємося наводити порядок – ремонтуємо свої кімнати, підтримуємо, настільки це можна, порядок в кухнях, які в нас спільні. Я – столяр, і я сам зробив вхідні двері на поверх, і сам їх поставив. Але ж фасад я не можу зробити при всьому своєму бажанні – це вже обов’язок влади, – розповідає Іван Філін.
Гуртожиток знаходиться на балансі Хімволокно, всі намагання місцевих мешканців перевести його на баланс міста виявились марні.
– Якщо ми переведемо будівлю на баланс міста, то і ми зможемо приватизувати ті жалкі кімнати в яких ми живемо, а також добитись хоч якого ремонту. А так, ми знаходимось в підвішеному стані – оскільки в будь який момент нас можуть виселити і залишити без того, що ми маємо, – кажуть люди.
