Колеги-міліціонери характеризують його як людину великого серця, із загостреним почуттям справедливості та особистої відповідальності за розпочату справу.
Днями ветеран органів внутрішніх справ Житомирщини, полковник у відставці Володимир Васильович Горох відзначив своє 80-річчя.
Про це інформує СЗГ УМВС України в Житомирській області.
До оселі ветерана завітали друзі, колеги та нинішні правоохоронці, аби поздоровити ювіляра з славною життєвою датою.
Довелося йому потрапити й в горнило Чорнобильської катастрофи. Подекуди моторошні, десь трагічні спогади, не пригнічують, а надихають, придають сили. Вони свідчать про силу волі та духу, притаманну правоохоронцям.
Володимир Горох народився в січні 1933 року на Хмельниччині. Він майже не пам’ятає ті голодні роки, а от страшний 1941-й, коли розпочалася війна, назавжди закарбувався в його пам’яті.
Батько пішов на фронт, а сім’ї довелося пережити фашистську окупацію. Лихо прийшло в січні 1945 року, коли з фронту долетіла звістка про загибель голови родини…
Закінчивши школу, Володимир поїхав на навчання до Харківського автодорожнього коледжу. Згодом – Азербайджан – служба в армії. У 1957 році, завершивши навчання, отримав направлення на роботу до Державтоінспекції.
Так і опинився Володимир Горох на Житомирщині. Спочатку працював в Житомирі та Коростишеві.
Ще через 7 років посів посаду заступника начальника обласного УВС. Став куратором блоку громадської безпеки, у тому числі і виправних установ.
Нині, правоохоронець Горох, будучи вже в поважному віці, визнаний і шанований колегами-міліціонерами згадує, що як би не доводилося важко на службі, завжди знав, що вдома у нього міцний тил: чекають кохана дружина то двоє діток – донька Наталя та син Василь. Ветеран дякує їм за терпіння, розуміння та любов, бо без такої підтримки неможливо навіть уявити собі успішну та сильну людину.
Тому порада міліціонерам: міцна родина – запорука кар’єрного росту.
