В Житомирі хочуть розрити Замкову гору

В ЖДУ імені І. Франка провідні археологи та історики з Інституту археології НАН України, фахівці-краєзнавці з Житомира за круглим столом обговорили проблеми і перспективи археологічних досліджень Замкової гори у Житомирі.

Науковці дійшли висновку, що потрібно громадою звернутися до міського голови Житомира Володимира Дебоя з проханням виділити кошти для археологічних розкопок на Замковій горі та надати цій території статус заповідної зони.

У 2011 році Обласний краєзнавчий музей звернувся до Інституту археології з проханням провести розкопки на ділянці, яка відводилась під будівництво нового приміщення музею природи.

Це й стало підставою для початку розкопок. Основний масив робіт провели в 2012 році.

Виявлена на цій ділянці археологічна спадщина свідчить про те, що на території Замкової гори життя існувало з 8 ст. н. е.

У доповіді археолог, співробітник Інституту археології НАН України Андрій Петраускас показав слайди на яких зображені артефакти, знайдені в ході розкопок на Замковій горі.

«Головний висновок – це хороший прецедент археологічних досліджень. Я вважаю, що головний результат проведених робіт – це початок серйозних археологічних досліджень у Житомирі.

Ми починаємо тісно співпрацювати з історичним факультетом Житомирського держуніверситету. Я цим дуже задоволений, і додам, що наше керівництво тільки сприяє цій співпраці».

Співробітник Інституту археології НАН України, Лариса Віногродська каже, що за всю історію Житомира на Замковій горі не проводилися жодні фундаментальні розкопки, і лише минулого року справа зрушила з місця.

На Замковій горі в Житомирі починаючи з 14 століття була територія городища. Перспектива розкопок на думку пані Лариси полягає в тому, що археологи зможуть порівняти рівень розвитку культури на Волині, Поліссі, Подолі, Середньому Придністров’ ї.

Лариса Віногродська вважає, що для робіт на Замковій горі, які якщо будуть тривати рік, потрібно виділити хоча б 70-100 тисяч гривень.

Думку нагальної важливості розкопок підтримав і краєзнавець Георгій Мокрицький.

Велике значення має гора, на якій стоїть Подільська церква. За словами Мокрицького, можливим є городище під церквою, і для історії Житомира це дуже важливо.

Житомир географічно знаходиться на рубежі Полісся і Лісостепу на судноплавній річці Тетерів, яка названа була греками. Перша назва Тетерева – Теретенів. Це був торговий шлях.

І тому Житомир міг відігравати в ті часи важливе значення, а значить і розкопки для міста надзвичайно актуальні. В першу чергу для розвитку туризму.

Краєзнавцям, туристам, які приїжджають в Житомир, нині немає що показати.

Будівлі Житомира до початку 19-го століття були дерев’яними. Місто неодноразово піддававалось руйнуванню.