«Біле і Чорне»: перше кохання Павла Тичини у Житомирі

5 квітня 15-00 у музеї космонавтики ім. С.П. Корольова відкриють мандрівну виставку однієї картини-панно «Біле і Чорне» (1912—1914) художника Михайла Жука (1883—1964) з приватної збірки заслуженого працівника культури України одесита Тараса Максимюка.

Картина мандрує світом з 1917 року. Вона експонувалася в багатьох містах України, а також у Нью-Йорку та Чикаго.

До 100-річчя створення картини її власник – колекціонер з Одеси заслужений працівник культури України Тарас Максим’юк люб’язно запропонував й житомирянам ознайомитися з цим чудовим твором.

Картина-панно «Біле і Чорне» (1912—1914) художника Михайла Жука (1883—1964)

Це панно велике по розмірам 207х310 см., виконано мішаною технікою на семи окремих аркушах грубого паперу. Художник використав тут гуаш, пастель, акварель.

Спершу художник, поет Михайло Жук (1883-1964 рр.) написав вірш «Біле і Чорне» і лише згодом взявся за картину.

На панно зображений його учень, Павло Тичина, який під впливом свого наставника теж якийсь час захоплювався живописом.

Тичина на картині – ангел із чорними крилами, що грає на сопілці. Поруч із ним – Білий ангел, який смиренно склав руки на грудях. Хто ця «біла» дівчина, дослідники роботи довгий час достеменно не знали, хоч і мали свої припущення.

Лише перед відкриттям експозиції у Львові стало відомо, що у Тичини було перше кохання – Інна, яку й намалював Жук на картині.

Якщо придивитися до картини, можна побачити, що квіти біля Чорного ангела намальовані у теплих «добрих» кольорах, а біля Білого – в холодних.

Це метафора неоднозначності сприйняття Білого і Чорного…