В Житомирі тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються місцевими ЖЕКами приведуть у відповідність до змін в законодавстві.
Нові тарифи почнуть діяти з 1-го червня 2013-го року. Відповідне рішення прийняв міськвиконком.
Для житомирян це означатиме незначне підняття цін на комуналку.
Наприклад, якщо за нині діючим тарифом за двокімнатну квартиру (47 кв.м.) за утримання будинків й дворів житомиряни сплачують в середньому 85 гривень, то після встановлення нових тарифів – буде орієнтовно 105 грн. Тобто на 20 гривень більше.
Трикімнатна квартира 63 кв. м. Платять зараз у середньому 114 гривень, платитимуть – 140. На 26 гривень більше.
5 років тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в Житомирі не переглядався. За цей час собівартість надання житлових послуг зросла в рази.
Мається на увазі:
1. Зростання на 30% рівня мінімальної заробітної плати з 884 гривень (01.04.2010) до 1147 гривень (01.06.2013);
2. Підвищення на 50% вартості електроенергії (з 24,36 до 36,48 коп за кВт);
3. На 26% зросла вартість паливо-мастильних матеріалів (бензин з 8, 32 до 11 гривень за літр);
4. Такі матеріали як карбіт, кисень, задвижки, інше обладнання подорожчали на 45%.
Разом з тим, ЖЕКи, будучи підприємствами комунальної форми власності, здійснюють значні податкові відрахування до місцевого бюджету, перебуваючи на загальній, а не спрощеній, системі оподаткування, тобто їхня діяльність є фактором, який забезпечує наповнення бюджету Житомира.
Але як пояснюють економісти міської ради, подальше непідняття тарифів призведе до стрімкого накопичення збитків й зупинки роботи житлово-експлуатаційних підприємств.
В цьому ніхто не зацікавлений окрім, можливо, тих, кому вигідно переконати громаду міста в неефективності комунальної форми власності в сфері надання житлових послуг. Зрозуміло, що ця зацікавленість лежить в площині зробити ЖЕКи приватними та розпоряджатися їх майном, потужною ресурсною базою – матеріальною, земельною, виробничою, економічною, найманими працівниками.
Доведення ЖЕКів до банкрутства призведе саме до їх відчуження на користь осіб, які ними заволодіють. В подальшому це зумовить поглиблення клановості й створить передумови для більш жорстких протистоянь на рівні місцевої владної верстви між різними бізнесово-політичними угрупуваннями. До того ж будуть значно урізані повноваження місцевої влади в площині контролю за господарською діяльністю приватних структур, які забезпечуватимуть “комуналку” для житомирян.
Ну, й, звісно ж, не треба забувати, що значно зменшаться надходження в міський бюджет, оскільки приватні структури мають значні податкові переваги перед організаціями комунальної форми власності.
Нинішній міський голова Житомира Володимир Дебой відстоює позицію збереження комунальних підприємств (у т.ч. ЖЕКів) у власності міста та підвищення рівня надання житлових послуг населенню через впровадження у вигідній співпраці з міжнародними фінансовими інституціями комплексних масштабних проектів з модернізації теплових і водогінних мереж, утеплення фасадів будинків, створення енергоефективних соціальних об’єктів.
Ця робота активно проводиться. Житомир за 2 роки з аутсайдера перетворився на лідера, зумів отримати визнання на рівні держави й Євросоюзу як місто, яке успішно впроваджує енергоефективні проекти, будучи в цьому питанні надійним партнером.
Ті ж у кого інше бачення розвитку системи ЖКГ Житомира (концесія, відчуження) готові почекати ще 2,5 років, в надії на переформатування в міській раді.
Якщо є один, то буде й другий, і третій. Мова ведеться й про концесію для водоканалу. Це питання у Верховній Раді активно опрацьовує народний депутат від Житомира бізнесмен Геннадій Зубко.
Житомирянам розбірки за право керування ресурсами міста можливо й цікаві, але головна вимога городян до ЖЕКів й влади – щоб послуги надавались якісно. Щоб знав, за що платиш.
Якщо в Житомирі один двірник на 5000 метрів квардратних й одна прибиральниця на 1200 квадратних метрів, будинки не ремонтуються й належним чином не обслуговуються, то це означає, що навіть зберігши в комунальній власності систему надання житлових послуг, її реформувати все одно потрібно.
Інакше тарифи й далі підніматимуться, а якість обслуговування залишатиметься на стабільно низькому рівні. І тут вже питання до міської влади.