Житомирський міськвиконком вніс зміни до міської автобусної мережі.
Скасовано три автобусні маршрути (№ 6, 29, 31) – з перевізниками просто не продовжили договори. На 22 маршрутки в Житомирі стало менше.
Відкрито новий маршрут №3 А (Богунія-Малікова – Мальованка – Корбутівка), який згодом перейменують на №50.
Внесено зміни до схеми руху 7-ми діючих маршрутів (№ 3,4,5,8,19,25,44).
Все це зроблено для того, щоб дати більший простір міському електротранспорту.
Ідея зрозуміла й правильна. Але зробити це дуже важко.
По-перше, якщо забрати маршрутки, то не вистачить тролейбусів. На ходу зараз всього 67 одиниць рухомого складу. Це при тому, що минулого року власними силами підприємство капітально відновило 2 тролейбуси та ще 5 надійшли з Києва.
Житомиряни не подякують владі за таку “турботу”, чекаючи годину на тролейбус, щоб відчути себе під час їзди оселедцями в банці. Тому від маршруток, поки не збільшиться кількість рухомого складу, здатного перевозити пасажирів, нікуди не подінешся. А для околиць й районів міста, куди не ходить електротранспорт, маршрутка – єдиний зв’язок з центром міста для тієї переважної більшості громадян, які не можуть собі дозволити таку розкіш, як машина.
Транспортний заступник міського голови Юрій Мойсеєв каже, що місто спробує отримати фінансування на закупівлю тролейбусів в рамках державної програми. Якщо це станеться і ТТУ випустить на лінію стільки тролейбусів, що вони ходитимуть часто й будуть комфортними й привабливими, боротися з маршрутками вже буде не потрібно – вони самі зникнуть з ринку. Принаймні ті, які дублюють маршрути руху тролейбусів.
Друге питання – приміські перевізники, які пасуться в Житомирі. Такими вони по суті не являються. Хіба є районною за своєю суттю маршрутка на Довжик, коли 97% маршруту пролягає через Житомир і 300 метрів за межею міста до самого Довжика? Лише десята частина перевезених цим маршрутом пасажирів прямує в Довжик. Всі інші сходять в межах Житомира.
Забираючи пасажирів в ТТУ, не будучи підпорядкованою місту Житомиру, ця районна маршрутка ще й отримує державну субвенцію на пільгове перевезення громадян, яку облдержадміністрація, щедро спрямовує перевізникам Житомирського району, більшість довжини маршрутів яких проходить в місті Житомир. У той час як ЖТТУ зводить кінці з кінцями.
З уст очільників області під час різного роду колегій і нарад, коли піднімається питання виділення ТТУ коштів з обласного бюджету, звучить закид в сторону міської влади, мовляв, не можуть навести лад з маршрутними перевізниками, впорядкувати транспортну схему, а натомість просять гроші на ТТУ.
При цьому не вказується, що місто не має впливу на діяльність маршруток з районною пропискою, а обласна влада не поспішає у цьому питанні допомагати.
Знайти гроші на купівлю тролейбусів за умов, коли борг по зарплаті на ЖТТУ наразі 5 мільйонів гривень, переконати область прибрати з міста приміські маршрутки, на яких наживаються відомі в місті люди, впорядкувати транспортну мережу в цілому – завдання, які стоять перед містом.
Якою має бути господарська воля, аргументи й кроки, щоб здійснити, фактично, нереальне?