Убити двох зайців одним пострілом

Вечір 23 листопада в Житомирі був дуже туманним, мокрим, а ще, що найприємніше, літературним. Саме література цього вечора зігрівала серця і душі житомирян.

Все почалося о 16:00 – Наталка Доляк, вінницька письменниця і журналіст, фаворитка конкурсу «Коронація слова – 2012», на своїй зустрічі з читачами поділилася цікавими історіями з життя, де вона бере натхнення та чим все-таки відрізняється героїня її біографічно-мотивованих книжок від неї самої.

Зустріч проходила у затишній атмосфері невеликого магазину Книжкового Клубу «Клубу Сімейного Дозвілля». І хоча відвідувачів можна було спершу порахувати на пальцях, пізніше їхня кількість трохи збільшилася, мабуть, неприємна погода надворі змусила їх запізнитися на зустріч. Зате час з письменницею пройшов дуже швидко і непомітно, півтори години пролетіли як хвилини, а запитання, що лилися на пані Доляк, здавалося не закінчаться. Всім вона відповідала дуже щиро та відкрито, не приховуючи деталей, навіть, коли вони були досить особистими, як от про її колишнього чоловіка, що став головним героєм її останнього роману.

До слова, чим справді, вразила героїня цієї зустрічі, це те, що вона за одну лише церемонію конкурсу «Коронація слова» отримала нагороди у трьох номінаціях: 4 та 10 місце у номінації «Романи» та 2 місце у номінації «Кіносценарій».

Щира та відкрита, весела та самокритична, вона чекає критики на свої твори, яка могла б її надихнути на нові творіння, задати нового подиху її творчій діяльності, вона не зупиняється на досягнутому та постійно перевершує очікування своїх читачів.

Спершу Наталка Доляк висвітлює серйозні питання в гумористичному стилі у романах «Гастарбайтерки» та «Заплакана Європа»,а потім геть веселить читача своїм іншим твором «Де трава зеленіша?».

ЇЇ наступним творінням є роман про Голодомор, який вона довго не наважувалася написати, але вирішила для себе, що це її обов’язок перед бабусею,яка пережила всю трагедію того часу, і, як годиться, вона кожного разу ставить перед собою нові завдання та виконує їх. Як про неї якось жартома висловились у зв’язку з невеликим конфузом, Наталка Доляк – це «людина про яку постійно забувають», але читаючи її романи, розумієш, що такого автора ще не скоро забудеш.

Було дуже цікаво почути від неї про її власний досвід, про те як вона сильнішала духом та її бачення з цього приводу стосовно інших українок, які виїжджають закордон у пошуках щастя.

У світлі недавніх політичних подій, вона наголосила, що її останній роман – це аж ніяк не відрада їхати в Європу у пошуках нового життя, а тим більше, що «Заплакана Європа» – це не радісна Росія».

Під кінець, вона висловила свої найкращі побажання всім хто зібрався та з радістю підписала читачам книги.

І здавалось би, можна було йти додому пити гарячий чай та відігріватися після дороги по таких неприємно холодних вулицях, але, як виявилось, у цей вечір творче життя Житомира вирує і гарячим чаєм та шоколадом нас уже пригощала Львівська майстерня шоколаду, де вже після недовгих налаштувань о 18:00 розпочався вечір з Тарасом Прохаськом та Мар’яною Савкою, які приїхали презентувати нову дитячу книжечку авторства Тараса та Мар’яни Прохаськів «Хто зробить сніг».

На цьому заході уже були присутні набагато більше відвідувачів та поціновувачів творчості Тараса Прохаська, сучасного українського письменника з Івано-Франківська, журналіста, одного з представників станіславського феномену.

Особливо сподобалось, що на цей захід поприходили сім’ями з дітьми, а також пари молодих людей, які слідкують за культурним життям у своєму місті. Зробивши замовлення, всі з нетерпінням чекали, коли автор розпочне свій вечір.

Мар’яна Савка модерувала цей цікавий захід та, власне кажучи, задавала настрою всього вечора, спершу задаючи йому питання щодо виникнення ідеї написання книжки для дітей, як вона реалізовувалась та що для нього взагалі означає його творчість.

Пізніше вона просила його зачитати улюблені уривки з твору і цього разу, пан Прохасько не обмежився двома словами та надав присутнім насолодитися його недовгою промовою про важливість порозуміння автора та читача, важливість саме того моменту, коли вони знаходяться в «таймінгу або синхроні».

І все ж таки після невдалої спроби відтягнути момент читання, він зачитав улюблений фрагмент. Мар’яна Савка також зачитала свої улюблені рядки та поділилася, як їй імпонує головна героїня – мама кротенят. В той момент, коли гості вечора зачитували уривки з казки, книжки розбіглися по руках присутніх, розкриваючи перед ним такий дивний і чудовий світ сім’ї кротенят, у якій було 13 діток та які пропагували збереження сімейних цінностей.

Ще на початку вечора, Тарас Прохасько заявив, що найкраще читати книжку батькам разом з дітками, адже це не просто казка для забави дітей, а книжка, яка поєднує батьків з їхніми чадами, яка надає їм можливість зблизитися та зрозуміти один одного. У повітрі кафе після перегляду книжок витали захоплення оформленням, яке, до слова, виконала дружина і співавторка Мар’яна Прохасько самостійно, бажання купити та прочитати цю чарівну книжечку з дітьми.

Після завершення заходу, наприкінці якого відвідувачі могли ставити запитання до автора, відбулася автограф-сесія для тих, хто придбав собі цю казку та можливість сфотографуватися з автором і висловити свої найщиріші побажання та подяку. Окрім того, автор відповідав на запитання молодих та не скупився на поради про те, як себе краще реалізувати.

Гості заходу покидали Львівську майстерню шоколаду з блиском в очах та усмішками на губах. Теплі та приємні спогади про цей чудовий вечір наповнювали їх, а неймовірно смачний гарячий шоколад та ароматна кава манили назад.

Хотілося повернутися та продовжувати цей вечір, насолоджуватися бесідою, яка безсумнівно могла б тривати ще досить довго. Здається, що цей вечір запам’ятається надовго та житомиряни вже чекатимуть наступного подібного заходу, щоб насолодитися літературними новинками та поспілкуватися з тими, хто наповнює їхні серця любов’ю, а душі теплом і впевненістю у хорошому майбутньому.