Рогожин розповів про минуле, теперішнє й мабутнє системи теплопостачання Житомира. Інтерв’ю. Частина 2

Частина 1

– Структура боргу й боржники?

КП «Житомиртеплокомуненерго» заборгувало за природний газ перед НАК «Нафтогаз України» станом на 1 квітня 2014 року 200 мільйонів 937 тисяч гривень.

Боржники: держава – 2 мільйони 700 тисяч грн., населення – 22 мільйони, госпрозрахункові організації – 7,5 мільйонів гривень. Окрім того тариф для населення у Житомирі складає лише 68% від собівартості. Для бюджетних установ – 86%.

Держава має компенсовувати різницю в тарифах, натомість ми маємо заборгованість бюджету по різниці в тарифах для населення в сумі 65 мільйонів 368 тисяч гривень.

– Схожа ситуація з водоканалом.

Там ще гірша ситуація, оскільки на водоканалі ще збитковіший тариф й великі втрати води. У нас же втрати теплоносія не перевищують нормативів й перебувають на рівні 9-12%. Найбільше ж тепла втрачається в будинках, які не відповідають нормам утеплення. Тому, громадяни, утеплюйте внутрішньобудинкові мережі, дахи, підвали, стіни.

– Серед скарг житомирян є такі, де йдеться про те, що в квартирах занадто душно. Коли буде регуляція в будинках?

Регуляція буде тоді, коли в будинках встановлюватимуть індивідуальні теплові пункти. 74 ІТП передбачено встановити в будинках Житомира в рамках кредиту ЄБРР та ще 156 по програмі Швейцарського співробітництва.

– Чи є доходи в КП «Житомиртеплокомуненерго» в міжопалювальний сезон?

Доходів немає. Ми добираємо літню складову загального тарифу. Ми просто отримуємо те, що не добрали зимою за надане тепло.

– Скільки зазвичай потрібно коштів для підготовки до опалювального сезону?

Мінімум 30 мільйонів. Ці кошти йдуть на матеріали, поточний, капітальний ремонт й цього не вистачає. Потрібно 50-60 мільйонів.

– Все за свої кошти, чи міська рада допомагає?

Цього року міська рада виділяє 400 тисяч гривень на вузли обліку, 600 тисяч передбачено по ЦТП (центральні теплові пункти, 84 на балансі) і 1 мільйон 800 тисяч гривень на ремонт мереж. Цього малувато, але кожна копійка – це допомога.

– В Житомирі підняли тарифи для бюджетних установ. Чи не призведе це до ще більшого навантаження на бюджет, а, відповідно, до погіршення економічного становища державних структур?

Тариф був піднятий лояльно. Для бюджетних на 18%, для інших установ – на 16,8%.

– Скільки коштів зекономило КП «Житомиртеплокомуненерго» за останні 3 роки за результатами здійснених робіт з модернізації системи теплопостачання міста?

15-18 мільйонів щорічно. Це що стосується економії газу. Якби ми цього не робили, то вже давно були б банкротами.

– Проблеми з казначейством по перерахунку за виконані роботи?

Жодних. Ми знаходимо спільну мову.

– Коли почнуть створювати енергоефективний квартал по Домбровського?

До кінця поточного року він буде створений. Тендери завершені, розпочинаємо роботи.

– Коли почнуть роботи по кредиту ЄБРР – 10 мільйонів Євро, 5 мільйонів гранту?

22 квітня ми заключаємо договір з технічним консультантом компанією «Рамболь». А з 23-го квітня починаємо готувати тендери. 2 тендери вже проведені й є переможці.

– Фірми житомирські?

Ні, тому що там є умова щодо річного обсягу обігу фірми, який за останні 5 років має бути не меншим 3-х мільйонів Євро. Плюс ліцензії, плюс дозволи, наявність спеціалістів. Для Житомира це серйозний масштаб, таких об’ємів немає ні в кого з місцевих.

– Яку економію дасть утеплення 19-ти закладів соціальної сфери Житомира по проекту НЕФКО?

Це не компетенція КП «Житомиртеплокомуненерго». Ми не займаємось утепленням приміщень, а обслуговуємо теплові мережі.

– Як Ви вважаєте, Вашому підприємству поки вистачить кредитів й програм розвитку, які Ви залучили з міським головою Володимиром Дебоєм, чи можна паралельно витягнути ще декілька?

Ми ще плануємо взяти 3-4 проекти по реконструкції котелень за рахунок максимального залучення грантових коштів. Всі ці проекти ми можемо робити одночасно, оскільки одне іншому не заважає.

– Куди йдуть зекономлені на енергоефективності кошти – залишаються на підприємстві, чи забираються в державний бюджет?

Ми готуємо зміни в статтю 8 ЗУ «Про теплопостачання», щоб кошти отримані від економії залишалися в обігових коштах підприємства та йшли на подальшу модернізацію. Наразі, ці кошти «зависають» на рахунках підприємства як прибуток і все.

– У підприємства були арештовані рахунки. Чи знятий арешт?

Поки ні, але юристи над цим працюють. Будемо знімати, а куди ж нам діватися, бо це заважає роботі підприємства.

– Де взяти стільки біологічної сировини, щоб Житомиру повністю відмовитися від використання газу?

Ніде. У нас стільки сировини нема. Й другий аспект: фізично неможливо перевести квартальні котельні на роботу з альтернативним енергоносієм. Саме тому неможливо в Житомирі повністю відмовитися від використання газу.

Рогожин розповів про минуле, теперішнє й мабутнє системи теплопостачання Житомира. Інтерв’ю. Частина 1

Завершення опалювального сезону в Житомирі, стало приводом поговорити про тепло у наших домівках. І не лише тому, що в квартирах в зв’язку з погодою холодніше, ніж на вулиці.

Справа в тому, що хоч до зими ще здавалося б дуже довго, економічне становище держави змушує не лише підбивати підсумки й звітуватися про досягнення, а в першу чергу, вже сьогодні витягувати економіку з прірви, рятувати від банкрутства підприємства життєзабезпечення, стимулювати підприємницьку активність, щоб не допустити зубожіння населення.

Все це обов’язок влади, яка прийшла до керма в Україні, й, зокрема, Житомирі на хвилі революції. Боротьба за владу ніколи не припиняється, так само як не може бути зупиненою гарантована державою діяльність із надання населенню послуг життєзабезпечення, таких як електро-, водо-, теплопостачання.

Ми говоримо з Дмитром Рогожиним, директором КП «Житомиртеплокомуненерго».

Запитань у нас до нього накопичилися багато, основна мета інтерв’ю – побачити стан й потенціал розвитку системи теплозабезпечення Житомира.

– М’яка зима дозволила зекономити?

– Не сильно, тому що КП «Житомиртеплокомуненерго» почало подавали гарячу воду в домівки житомирян. Економили ми за рахунок енергоефективності, а не тому, що була тепла зима.

– Який відсоток економії газу на підприємстві у порівнянні з минулим роком?

– За цим показником цьогоріч ми зайняли друге місце по Україні – 12%. Наступної зими плануємо заощадити ще більше. Ми зекономили біля 10 мільйонів кубів газу.

– Скільки потрібно коштів, щоб повністю осучаснити систему теплопостачання Житомира?

– 780 мільйонів гривень до стрибку цін на валюту. По новому курсу може й до мільярда дійти.

– Скільки вкладено в модернізацію мереж за останні 3 роки?

– Рівно 70 мільйонів гривень. На цю суму збільшена вартість основних фондів підприємства.

– Джерела залучення цих 70 мільйонів – держава, міський бюджет, кредитні кошти?

– Обігові, тобто власні кошти підприємства, а також кошти міського бюджету. Жодних кредитних коштів поки не залучено.

– А ЄБРР?

– Це в найближчій перспективі. Обігові кошти стали дуже дорогими, тому основним джерелом модернізації системи теплопостачання міста стане залучення інвестицій. Отож, вже ось-ось – ЄБРР – 15 мільйонів Євро, НЕФКО – 900 тисяч Євро, Фонд Швейцарського Співробітництва – 10-12 мільйонів швейцарських франків.

– Скільки треба коштів для запровадження технології перолізу, щоб відмовитися від газу, яку використовують лише в декількох країнах світу?

– Технологія дуже дорога, оскільки єдиний найближчий виробник знаходиться в Німеччині, а пероліз, як енергоносій з біопалива, в країнах пострадянського простору ще не застосовувався.

– Чи є потенціал втілення цієї технології в Житомирі?

– Будь-який проект починається з ідеї. Для того, щоб втілити високотехнологічне рішення, його потрібно спочатку «прив’язати», потім розробити проект, а вже після цього залучати приватні інвестиції. Коли ти маєш прозору систему окупності, яка пройшла європейську експертизу, знайти інвестора нескладно.

Головне, розробити грамотне технічне рішення, а це – найскладніша частина проекту, далі – шляхи реалізації, тобто хто буде реалізатором ідеї, адже спеціалістів такого рівня на території колишнього СНД можна порахувати на пальцях однієї руки.

– То ви це робитимете?

– Ми це вже робимо.

– Чи є альтернатива централізованому опаленню в Житомирі? Кажуть, в Білорусії дахові котельні дозволяють економити значно більше?

– Це все байки. Чим потужніше котельня, тим вище в неї ККД, тому що на цій котельні можна сконцентрувати декілька видів виробництва тепла й електроенергії – коегенераційні й альтернативні види агрегатів. На даховій котельні можна тільки запустити газ. Тобто дахова котельня – це «газова голка», на яку підсаджується будинок раз і назавжди.

Жодна дахова котельня такого ККД як районна, видати не здатна. По друге, уявіть, що ми поставимо на кожен з 980 будинків дахову котельню – де знайти в Житомирі стільки кочегарів й коштів на оплату їхньої праці? По-третє, якщо стається аварія, хто буде запускати при морозі мінус 20 всі дахові котельні? Без перевірки клапанів, бака наповненості води ці котельні ніхто не запустить. Тобто це аварійна ситуація на рівні міста.

По-четверте, питома вага одного мегавата тепла в дахових котельнях в 2-3 рази дорожча, ніж мегават тепла, який виробляє районна котельня централізованого теплопостачання. Ми йдемо шляхом здешевлення вартості виготовлення тепла, що дозволяє стримувати зростання тарифів для населення.

– Дозвіл на автономку в Житомирі можна отримати? Якщо так, то куди звертатися?

Встановлювати автономку доречно лише в випадку, якщо в будинку є окремий вентиляційний канал, тобто в «сталінських будинках». У всіх інших випадках встановлювати автономку небажано, небезпечно і в порушення всіх існуючих законів.

Крім того, при нинішній ціні на газ автономка стає неактуальною. Газ для автономки буде на 20% дорожчим, ніж газ для теплокомуненерго, оскільки ККД найефективнішого автономного котла всього 82%, у той же час середній ККД в котлах централізованих котелень – 92%.

Частина 2