Житомирська область окреслює свої контури синьо-жовтими кольорами по контуру соціальних інфраструктур – мостів, стовпів електроліній, дахів будинків. Як вовк, пес помічають свою територію, бо поблизу – бажаючі собі забрати, ні, не частину, все!
Синє і жовте – це одні з найяскравіших і найрадісніших поєднань кольорів, такі барви часто носять персонажі з мультиків. І пересічні громадяни не гребують, це, наприклад, вдале вирішення для манікюру: пасує під будь-який одяг. Як там? Легше вливатися в оточуючий синьо-жовтий простір, щоб тебе не було помітно?
Купи м’яса, які визирають із щоденних новин. Уточню – купи людського м’яса. Як можна залишитися після побаченого і почутого психічно здоровим чи хоча б психічно стабільним? Ви тішитеся з того, що Хуйлу ставлять діагноз «шизофренія», так, це правда, але він, перш ніж ним стати, зробив шизофрениками пів своєї країни й до нас добирається. Це нагадує діагностування різних психічних відхилень у Яника взимку цього року. Чомусь із ним тоді дуже хотіли домовитися, як нині намагаються домовитися з Хуйлом. Як же можна домовитися з шизофреником?
Йде осінь, і ти не знаєш, що тобі потрібніше – пальто чи броник, модельні черевики чи берці, якась гарна прикраса або мішок борошна. Не віриться, що живеш у такий час.
Ця війна мала бути, так само, як і Євромайдан. Україні потрібне очищення. Шкода, що ціною загибелі наших братів, синів, чоловіків. Наших хлопців. Щоразу, як я дивлюся в обличчя моїх ровесників, мені стає страшно, що я їх можу втратити – ось так просто і по-дурному.
До кожного очищення варто бути готовим. На Майдан їхали лише ті, хто цього бажав і не міг інакше. На війну забирають. Тому чимало вояків просять своїх дружин, щоб вони допомогли їм повернутися додому. Так, їх можна зрозуміти і дружин, матерів – теж. Але коли сепаратори прийдуть у Житомир, що скажуть ті дружини, коли їх ґвалтуватимуть і вбиватимуть їхніх дітей, своїм чоловікам-воякам?
Проклята країна і прокляті часи. Ось так лизання дупи Росії, корупція та хабарництво вилазять боком. І цю ціна сповна сплатить простий люд. Боялися підвести голову, втратити свою рабську роботу і нещасну зарплату, сказати те, що думаєте – оплакуйте своїх синів і отримуйте інфаркт під час перегляду останніх новин.
Житомир цвіте синьо-жовто, як застояне плесо – ряскою. Аби лише не припливли качки, тримаючи в дзьобах «Гради».
Як казав ЛОР, чистячи мої гланди: «Ніщо не триває вічно». Війна завершиться, будьте певні. Й Україна вистоїть. Перемога – за нами. У нас є десантники, солдати, мужні волонтери і свідомі громадяни.
Нам би лише вчасно зробити висновки і навчитися за себе платити. Привчитися жити САМОСТІЙНО, без надії на доброго щедрого дядю, який спить і бачить, як би допомогти нещасній красунечці-сирітці Україні. Ви вже зрозуміли, що натомість попросить «щедрий» дядя?