Репортер Житомира зустрівся із житомирським репером Kos’ом (за паспортом: Костянтин Кудряков), який нещодавно презентував свій третій альбом під назвою «Відтінки».
Ми поспілкувалися з ним та дізналися про його творчість.
Коли почали читати реп та зрозуміли, що у Вас це виходить?
Це було у 2006 році, коли мені виповнилося 16 років. Тоді у мене була мрія виступити на житомирській сцені, але я не придавав значенню чи це буде тисяча, чи декілька людей, головне, що це буде моя музика та мій трек.
Нещодавно Ви випустили третій альбом, скажіть які пісні туди увійшли?
Перший мій альбом вийшов у 2009 році, але він не був професійним. Другий альбом – у 2013 році, але там я виконував пісні разом з моїм другом Sеym. Потім він зробив свій сольний альбом, а я свій, але ми досі залишаємося колективом під назвою «UnaLibertad». До третього альбому увійшло 9 пісень, але кожна пісня тематично не пов’язана. Пісні мають одну лінію за якою можна впізнати, що це я, але кожна пісня відрізняється від попередньої. Саме тому цей альбом я назвав «Відтінки». З фільмом «50 відтінків сірого» нічого не зв’язує. Кожна пісня – це мій відтінок. На обкладинці намальовані квадратики, де перші 5 квадратиків – це хороші та позитивні пісні, а 4 інші – це сумні та злі пісні.
Коли була написана сама найперша пісня. Про що вона?
Реп я почав слухати з п’ятого класу, тоді його слухали всі, адже на той час це було модно. Всі почали наслідувати якогось кумира, тому на уроках ми писали про школу, про вчителів, а на перерві один одному зачитували. Перша пісня яку я записав була про самого себе, де розповідалося, що я пишу не для слави, а для того, щоб піднімати культуру. Зараз я не згадаю ні одного рядка з тієї пісні, але якщо знайду на комп’ютері, то переслухаю ще раз.
Яка тематика пісень?
Я ніколи не ставив питання яка, тому що для творчості це шкідливо. Ніколи не потрібно ставити перед собою рамки, створювати коридор і по ньому йти. Цей коридор починає себе вичерпувати, звужуватися і потім сидиш та думаєш, що робити далі, адже немає, що сказати. Тематика моїх пісень різна, але загалом я пишу про свої переживання, почуття, спостереження, все, що бачу про те і пишу. Я вибираю такі теми, які не стосуються однієї людини, а стосуються кожного. Це і любов, і дружба, і відносини і т.д.
Є людина з якою хотіли б виступити на одній сцені. Ваш кумир?
Є багато людей на яких я рівняюсь, але мені здається, що кожний репер хотів би прочитати свій трек з Eminem (сміється).
Що є невід’ємним атрибутом хіп-хоп культури?
Звичайно це його розкутість, коли все можна. Хочеш одягайся в прикид, хочеш не одягайся, говори про що хочеш або мовчи. Для мене саме це являється невід’ємним атрибутом хіп-хоп культури.
На скільки важливий зовнішній вигляд реперів?
-Для кого як, хтось виступає у вузьких штанях, хтось у костюмі читає, а хтось як я в старі добрі часи у простому, широкому одязі. Мені саме найбільше подобається стиль хіп-хопу 80-90-х років. Тоді не всі репери вже були багатими та не ходили у ланцюгах, а одягалися просто і відчувався дух вулиці, дух свободи, дух натхнення.
Де зазвичай влаштовуєте житомирські тусовки та батли?
У батлах я жодного разу не брав участь, мені не цікаво обливати опонента видуманими чи не видуманими кучами бруду. Мені цікаво говорити про щось більш вище та значуще у світі. Із житомирськими тусовками колись було простіше, вони відбувалися у «Ракушці», а потім ближче до 2009 року був розквіт репу. Тоді була зроблена потужна тусовка у «Подіумі», були запрошені київські та найяскравіші житомирські репери, прийшло багато народу. Зараз із скрутним становищем у країні та подіями, щось грандіозне провести просто неможливо. Багато українських реперів їздять з концертами і це правильно, адже мистецтво зникати не повинно.
Які плани на майбутнє?
Ще 10 альбомів (сміється). А взагалі я не ставлю перед собою якихось цілей, тому що життя непередбачуване. Ти можеш на планувати щось на 5 років у перед, а завтра все взяло і змінилося. Потрібно йти від простого до складного, крок за кроком рухатися тільки вперед.
Що можете сказати по підсумку своєї роботи?
Я дуже радий результатом, але чомусь довго не міг доробити цей альбом. Мені завжди не вистачало часу, адже є багато речей які також потрібно робити. Над цим альбомом я працював майже 2 роки, але я не думав, що буде саме альбом.
Чим займаєтесь крім музики. Є якесь хобі?
Я граю в КВН. Вже 2 роки у мене є своя команда і там я є капітаном команди КВН«Дарвін», беремо участь у житомирській лізі. 21 травня буде проходити третій тур у Житомирському державному технологічному університеті, тому всіх бажаючих запрошуємо прийти і насолодитися гумором.
Ваші побажання слухачам.
Беріть в увагу те, що потрапляє вам у вуха, аналізуйте та відсіюйте, що для вас є хороше, а що не потрібне. Ставте собі багато запитань перед кожною дією та вчинком, тоді буде зрозуміло як жити у світі, ось про це я пишу у своїх піснях. Творіть та пробуйте щось своє. Краще написати та зрозуміти, що це не моє і перестати писати, чим все життя думати, що це було моє, а я так і не спробував. Всім мира.
Ольга Багінська