Інформація написана на замітку лідерам осередків, кандидатам та мешканцям округів, які братимуть участь у місцевих виборах 25 жовтня.
В яких умовах нині чесні лідери осередків?
Керівники обласних організацій формують команди в ради різних рівнів, і вже менше як за місяць ми зможемо оцінити якість цих команд.
Ця кампанія місцевих виборів навмисне проводиться в найкоротші терміни, аби лідери осередеків не мали часу на повноцінне якісне формування команд, перевірку людей, які бажають представляти громаду в радах.
У свою чергу і виборці, навіть політично свідомі, не дізнаються інформацію про кандидатів. За короткий термін виборцям намагатимуться швидко подати інформацію під соусом вигідним навіть не лише конкретно одній партії. Ймовірно, кандидати будуть погоджені кількома політичними силами.
Тому факт – політичне заробітчанство залежитиме від тих, хто формує списки кандидатів на вибори. Саме цим людям в майбутньому варто буде ставити запитання, які виникатимуть під час голосування в радах нового скликання.
Що треба знати чесним кандидатам та чесним лідерам осередків?
Громадським активістам, які дійсно вболівають за долю міста, не раджу кидатися у вир з головою до найрейтинговіших партій. Це і є головною метою цього закону – утримати владу та не допустити до рад нові демократичні сили. А якщо щось піде не так, для цього вже є розмови про позачергові вибори через 2 роки.
Закон ставить завчасно в невігідне становище не лише нові партії, але й кандидатів, які мають свої позиції та свої погляди щодо розбудови сіл, міст, містечок.
Наведу визначальні фактори у прийнятті рішення щодо участі з тією чи іншою командою у виборах, бо це є реально проблемою.
Раджу учасникам політичної гонки врахувати список кандидатів, з якими ви будете висунуті по багатомандатному округу – досягнення, авторитет, порядність цих людей. Згодом з ними ви будете сидіти у фракції.
Особливо важливо звернути увагу і на партійні погляди та принципи розбудови міста. Яка позиція осередку щодо ОСББ та ЖЕКів, підтримки комунального транспорту чи приватних перевізників, приватизації чи комунальної форми власності, залучення інвестицій і т д.
І нарешті, важливе розділення поглядів партії, спікерів, лідерів.
Хоча сам Закон змушує обирати партію, а не бути ідейним сповідником її. Закон сам диктує та штовхає на те, що партію необхідно одягнути як вишуканий дорогий костюм для тусівки “в елітному середовищі”, а потім замінити його на інший, новішого сезону.
Якщо ці речі не турбують чи лідера осередку, чи самого кандидата, то швидш за все таких політиків не турбує ніого, крім власних амбіцій та бажання дорватися до влади. Якщо немає позицій та поглядів щодо стратегічних питань,м- це варто розцінювати як зраду населеному пункту.
І нарешті, жити після революції – це застосовувати нові підходи у формуванні списків та мати принципи, які є спільні та важливі усій команді. Є межа терпіння та межа компромісів, не варто її переступати.
Вже всеодно не оминути суспільного гніву за кілька місяців. Саме тоді точно недобросовісні кандидати задумаються про те, навіщо я “тут, в раді, мене звинувачують у всьому”.