В останні дні літа ініціативна група «1 грудня», яка об’єднує відомих українських інтелектуалів, філософів, моральних авторитетів нації, оприлюднила звернення, в якому закликала українців остерігатися політичного популізму.
Мирослав Маринович, Вадим Скуратівський, В’ячеслав Брюховецький, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Богдан Гаврилишин, Мирослав Попович, Євген Захаров та інші учасники «1 грудня» у своєму маніфесті закликали українців чинити суспільний опір популізму, як головному джерелу та сутності нинішньої політичній корупції в країні, як реальній загрозі української державності.
«Популізм жадібний, і тому продажний. Він залюбки паразитує на соціальних бідах, лукаво спрощуючи складне, безсоромно експлуатуючи найпростіші соціальні емоції, спокушаючи суспільство легкими шляхами до матеріального благополуччя та справедливості», – йдеться в маніфесті.
«Експлуатацію найпростіших соціальних емоцій» дуже легко визначити лише дослідивши роботу українського парламенту та деяких його фракції. Напередодні початку нового політичного сезону Комітет виборців України ретельно вивчив результати голосувань народних обранців по ключових питаннях розвитку країни, зокрема, щодо децентралізації та фінансової незалежності регіонів і територіальних громад. Результати дослідження виявилися невтішними для значної кількості парламентських «трибунів» – «штатних борців» за «права знедолених». А тепер називаємо популістів поіменно.
Згідно з дослідженням КВУ, цілих три парламентські фракції саботують реформу децентралізації. За 12 ухвалених в цілому та 5 законопроектів, прийнятих у першому читанні, що стосувалися президентської децентралізації, найменше голосували фракції Радикальної партії, «Батьківщини» та «Опозиційного блоку». Якщо брати у відсотковому відношенні, то «лідерами саботажу» стали Опоблок – лише 32% підтримки та «Батьківщина» – 46%. Показник РПЛ – 58%. Натомість лідерами деценралізаційних законодавчих перетворень стали фракції Народного Фронту (83%) та Блоку Петра Порошенка (73%). «Бронза» – в «Самопомочі» (68%).
Така «млявість» опозиції під час голосування різко дисонує з публічними заявами її політичних ватажків щодо підтримки реформ в країні. Так у своїй передвиборчій програмі 2014-го року новостворений тоді «Опозиційний блок» обіцяв виборцям «забезпечити передачу функцій, повноважень і фінансів територіальним громадам». Натомість жоден депутат ОБ не голосував за фіскальну децентралізацію. Юлія Тимошенко особисто наголошувала у своїх публічних заявах, що «Без укрупнення громад не обійтися», а «формування самодостатніх громад» було одним з пунктів, підписаної нею Коаліційної угоди в ВР, натомість лише третина депутатів «Батьківщини» віддала голоси за надання ЦВК права призначати перші вибори в нових об’єднаних громадах. Законопроект про розблокування виборів в громадах різних районів фракція повністю проігнорувала. Так само об’єднання громад підтримали лише кілька представників Опоблоку.
Колись Олег Ляшко заявив про законодавче впровадження адміністративної децентралізації: «Це справжня радикальна реформа реєстраційної системи. Передаємо на місця повноваження державної реєстрації». Втім в результаті Закон про перерозподіл коштів від надання адмінпослуг на користь місцевих громад підтримали менше половини радикалів.
Загалом серед авторів 12 ухвалених законів щодо децентралізації немає жодного (!) опоблоківця. А члени ВО «Батьківщини» долучилися до авторства лише половини з них. Звісно, можна пояснити це тим, що їхні альтернативні законопроекти просто не пройшли через голосування. Але ж тоді давайте повернемося до статистики самих голосувань вказаних фракцій, які експерти КВУ назвали саботажем.
Втім, голосів для реформ в стінах ВР вистачає і попри саботаж меншості. Ухвалення профільних законів вже дає перші плоди у вигляді будівництва доріг, парків, дитячих садочків та шкіл навіть там, де цього процесу не бачили десятиліттями. На нещодавньому засіданні РНБО Петро Порошенко окремо наголосив на тому, що принципова лінія децентралізації має бути продовжена. «Перші звіти, які ми маємо від місцевих громад, вже переконливо свідчать, що коли ми передаємо права і фінансовий ресурс, то і відповідальність місцевої влади значно зростає», – заявив Президент. Так, згідно з статистикою, лише за перше півріччя 2016-го року великі міста України (Київ, Харків, Львів, Полтава, Вінниця, Черкаси та Одеса та більшість обласних центрів) зібрали до своєї казни більше грошей, ніж за весь 2014-й рік. І зростає не лише дохідна частина місцевих бюджетів, але й бюджети розвитку міст.
Аналогічні показники і в маленьких селищах. Є у Броварському районі Київщини селище Калита, навколо якого утворилася об’єднана територіальна громада (ОТГ). Населення громади – 11,5 тисяч осіб. Загальний фонд бюджету ОТГ разом з трансфертами з держбюджету порівняно з минулим роком після децентралізації зріс у 7 разів. Обсяг суто власних доходів зріс утричі. Іншими словами, кожен мешканець Калитнянської ОТП отримав додаткові 700 гривень в бюджеті своєї громади. І це не враховуючи держбюджетних трансфертів. Головне джерело збільшення – податок на доходи фізосіб та податок на землю, які залишаються на місцях.
На Миколаївщині місцева Куцурубська ОТГ збільшила загальних фонд свого бюджету удесятеро (!). При цьому власні доходи місцевого бюджету зросли порівняно з минулим роком в чотири рази. Головне джерело росту – податок на доходи фізосіб та єдиний податок. Із розрахунку на одного мешканця обсяг власних доходів збільшився на понад 1000 гривень.
Як каже голова Куцурубської ОТГ Інна Копійка, з сільського бюджету вже виділили гроші на харчування молодших школярів, провели вуличне освітлення, фінансують музичну школу. У планах – заміна вікон у школі, проведення опалення до місцевого клубу, зовнішнє утеплення шкільних та клубних споруд.
Навіть згадати приклад відкриття дитячого садочка у Слобожанському Днепропетровської області. Саме цей садочок Президент Петр Порошенко назвав прикладом децентралізації. За його словами: «децентралізації – це дитячий садочок». Пояснення цих слів досить просте. Дитячий садочок збудовано лише за гроші місцевого бюджету. І ніхто не Їздив ні в область, ні в столицю випрошувати фінансування
І таких позитивних прикладів в масштабах країни – сотні, якщо не тисячі. Наприклад доходи зведеного бюджету Вінницької області зріс у п’ять разів, Львівської та Черкаської – у сім разів, а Івано-Франківської аж у 13 разів.
Фінансовий ресурс і справді суттєво підвищує відповідальність очільників новоутворених ОТГ. Відома східна мудрість про караван, який рухається вперед попри усі популістичні аудіо-фізуальні перешкоди, підтверджується на прикладі українського місцевого самоврядування та самоорганізації.
У своєму серпневому маніфесті учасники групи «1 грудня» переконують, що український популізм не здатен до конструктивної праці, йому чужі національні та державні інтереси. Натомість, головною зброєю проти нього мають стати громадянська зрілість та відповідальність. Остерігаймося лукавих.
Єгор Чечеринда, журналіст