Екшен, в якому лук ідеально підходить для полювання на гігантські машини, а спис – головний інструмент програміста
У світі мисливця Елої всі звірі крупніше кабана зроблені зі сталі, проводів і мікросхем, але ті, хто створив їх, давно зникли. Від них залишилися лише занедбані бункери і іржа на балках зруйнованих будинків. Електронний годинник тут – незрозумілий древній браслет, за який можна виручити трохи заліза для стріл, а який-небудь двоногий робот-рискарь зі звичками дикого собаки – звичний джерело проводів для саморобних пасток. Звичайно, за умови, що мисливець зуміє цього рискаря здолати.
Гігантський відкритий світ з повноприводними бізонами, напівзотлілими супутниковими тарілками і первісними громадами – головний герой в пригодницькому екшені Horizon: Zero Dawn. (Купить Horizon Zero Dawn PS4 Киев) Хоча гравець управляє Елоєю, яку одноплемінники вигнали за невідомий проступок ще немовлям, причина її вигнання – лише частина таємниці, через яку настав настільки незвичайний залізний вік. Пояснення дивним сусідству примітивних і високорозвинених технологій дають поступово, всіляко затягуючи розповідь, але коли загальна картина світу нарешті вимальовується, то виявляється несподівано тямущою і цікавою. За основу сюжету взята цілком логічна науково-фантастична теорія – не те, що в Final Fantasy XV.
Коли Елоя скаче по уступах і відстрілює ворогів, то сильно нагадує первісну Лару Крофт з запасом луків на будь-який випадок. Коли вона самовіддано дереться вгору, до якого-небудь хитро захованої схованки, відразу згадується Assassin’s Creed. Але коли приходить час удосконалювати зброю, збирати інгредієнти для боєприпасів і виконувати побічні доручення, Horizon: Zero Dawn стає несподівано схожою на рольову гру в дусі «Відьмака 3».