Недоступний Житомир. Як у місті й надалі нехтуються права людей з інвалідністю

Законами України гарантується забезпечення доступності споруд для людей з інвалідністю.

Але це на словах, а от на ділі – незавжди.

Репортер вирішив перевірити, чи почали краще дотримуватись даних норм у Житомирі. Обрали центральну вулицю Михайлівську, адже саме у її районі знаходяться усі ключові органи місцевої влади.

За словами Нелі Ковалюк, голови громадської організації «Молодь. Жінка. Сім’я» установи та бізнес продовжують нехтувати правами людей з інвалідністю

“От вирішила перевірити доступність на Укрпошті (на розі Михайлівської-Київської, – ред.). Дістатись туди не реально. Як все ще важко дістатись і інших громадських місць у Житомирі”, – каже жінка.

Пані Неля твердить, запрошує нерідко чиновників прогулятись з нею, але результат поки не тішить. Разом з нею пройшлись трішки по вулиці. Те, що ми побачили шокувало: майже ніде ми не знайшли пандуса чи щось схоже на нього.

Хоча, доступність потрібна не лише для людей з інвалідністю. а й, наприклад,  для людей похилого віку, мам з візочками і тд.

Нагадуємо, відповідно до ст. 26 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», підприємства, установи та організації також зобов’язані враховувати потреби людей з інвалідністю і забезпечувати для них доступність споруд. 

А у ст. 27 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» зазначається,що планування і забудова міст, проектування, будівництво і реконструкція споруд здійснюється за умови їх пристосування до потреб людей з інвалідністю та з урахуванням думки їхніх громадських організацій.

Якщо деякі вже діючі споруди неможливо повністю пристосувати для потреб людей з інвалідністю – може відбуватись їх розумне пристосування, але виключно за погодженням з громадськими організаціями людей з інвалідністю. Фінансування зазначених заходів здійснюється за рахунок власників споруд або орендарів згідно із договором оренди.

Пропонуємо вам прогулятись по Михайлівській і глянути на доступність кафе та інших закладів. Деякі з них відкрито зовсім нещодавно.

Поїхали:

Укрпошта – це фортеця й для простої людини

Спортовари – пандус є, але без поручнів. Це ускладнює рух

Укртелеком – просто так сюди на візку не потрапиш, як і з центрального входу.

Місцеві кафешки. Лише в одній понижений вхід. В інші без сторонньої допомоги не зайдеш

Тут знаходяться два секонд-хенда. Один з них відкрито нещодавно. Але при відкритті про доступність ніхто не думав. Як їм дозволили відкритись? Бог його знає…

Відкривається аптека, але поки без доступного входу. Поблизу кафе на ремонті – тут вхід зробили пониженим

Два магазина – про доступність не чули. Місце для здачі ЗНО не для всіх

Знову кафе та магазин – тут така ж історія. В інституті післядипломної освіти поріг не великий, але, схоже, підвищити кваліфікацію дано тут не кожному

Ще один магазин, що діє досить нещодавно. Про пандуси не знають

Магазин навпроти прибрати поріг не забув. Дістатись вже простіше

Центральна частина Михайлівської. Картина така ж. Місцевий бізнес доступний не для всіх. Особливо “радує” аптека, куди часто ходять старенькі та з інвалідністю. Та певно ходять не сюди

Ляльковий театр та музична школа – центральними дверима зайти “не поле перейти”…

Центр надання адмінпослуг зроблено за правилами. Хоч десь…

Зайти до Сонечка, принаймні у двері можна, а от у сусіднє кафе вже ні

Кафешки та магазин біля міської ради. Нормально потрапити можна лише в одне…

Міська рада. Тут все чітко – пандус, а з іншого боку є ліфт. Все таки влада, хоч себе зуміла проконтролювати

Замикає Чемпіонат по недоступності маркет, який вже стільки років відкритий, а так і не спромігся поставити пандуса