Все менше житомирські батьки бажають аби їхні діти вивчали російську мову, а от польську – навпаки

В Житомирській ОДА відбулось засідання мовної  комісії.

Обговорювали новий закон про освіту. 

За словами начальника управління освіти та науки Лариси Шевчук, в 2016-17 рр. в області працювало 2 загальноосвітніх заклади з російською мовою. Навчається 600 учнів. 458 дітей вивчали російську, як другу іноземну.

Також 37 тис по області учнів вивчали її як факультативну.

“При цьому, на даний час ця кількість скорочується, бо батьки відмовляються навіть від факультативу”, – сказала вона.

Також 2600 учнів, як 2 іноземну вивчали і польську мову. “Тут спостерігається збільшення”, – зазначила пані Шевчук.

Загалом, за словами голови комісії професора Віктора Мойсеєнка, в області немає напруги, адже закон не порушує права нацменшим. Він навпаки сприяє ще більшому розвитку української мови в цьому середовищі.

“Держава фінансує школи та вузи, очікує спеціалістів в результаті, а потім виникає проблема – діти на Закарпатті, наприклад, не можуть здати ЗНО, бо не володіють українською”, – зазначив пан Віктор.

Зазначимо, що всерівно зберігається розвиток мов нацменшин. Хоча звучали під час комісії думки, що закон “всерівно ліберальний”. Бо якщо взяти ситуацію з українською за кордоном, то такої підтримки, яку мають мови нацменшин в Україні, вона не має.

Як відомо, закон “Про освіту” започатковує реформу освіти в Україні. Ним розширюється використання української мови у школах та вузах.

З критикою нового закону виступила Угорщина. “Ніж у спину”, – заявило її МЗС.

Румунська спільнота Чернівецької області попросила президента ветувати новий закон “Про освіту”.

У свою чергу міністр освіти Лілія Гриневич наголошує, що ухвалена мовна стаття закону “Про освіту” відповідає Конституції України.

Позавчора Президент  підписав закон “Про освіту”.