Кобзар Тараса Шевченка презентував у Житомирі голова ЖОО ВО “Свобода” Сидір Кізін.
З його слів, немає родини в Україні без Кобзаря, але ці Кобзарі неповні. Кожна влада – царська і радянська – використовувала Шевченка з корисних мотивів.
Також нецензурований Кобзар презентував науковець, мовознавець, свободівець Микола Зубков.
Шевченко – головний український націоналіст, бо він сказав, що “в своїй хаті, своя правда, і сила, і воля”, він об’єднав мертвих, живих і ненароджених і поставив на захисті нашої нації Мову.
Але настав час, і в Україні видали Кобзаря без цензури окупантів-загарбників українських суверенних територій – російського царату і СРСР.
З Шевченка робили атеїста – добавили в “Заповіт” фразу “я не знаю Бога”. Хоча, він такого не писав.
У вірші “На панщині пшеницю жала” після “а діточки обід несуть” вилучена фраза “а йдучи, колоски збирають”.
У представленому Кобзарі – автентичні Шевченкові тексти – без подібних випадків викидання з Кобзаря неугодних окупантам рядків та дописування того, що Шевченко не писав, щоб зробити його на угоду загарбникам комуністам безбожником і близьким по духу до марксистської теорії класової боротьби.
Над Шевченком і Кобзарем, достатньо познущалися цензори, а самого Шевченка до всіх цькувань ще й називали антисемітом, адже він у своїх творах називав євреїв жидами – але тоді іншої назви евреїв не було і це слово Шевченком не використовувалося для приниження честі і гідності нації євреїв.
Отакою є одна зі сторінок державотворення України, за теперішню Незалежність якої заплачена колосальна ціна.
