Вперше за довгий час керівником Державного архіву Житомирської області став фахівець з історії – Ігор Слобожан. Новопризначений директор архіву не лише знається на історії, а й добре розуміється у процесі обліку та зберігання документації, адже 6 років очолював відповідний відділ у комунальному підприємстві «Реклама» Житомирської міської ради.
За перші 3 дні Ігор Слобожан познайомився із колективом та роботою архіву, найбільш цінними справами, унікальними документами та матеріально-технічною базою. У нового керівника вже є бачення, яким має стати архів Житомирщини у найближчий час – оцифрованим, сучасним, популярним серед жителів області.
Які плани для успішного розвитку установи та які методи для популяризації використовуватиме – ділиться Ігор Слобожан в інтерв’ю сайту ЖОДА.
Ігоре Миколайовичу, розкажіть про свій досвід – де і ким працювали до призначення на посаду директора архіву?
У 2005 році закінчив історичний факультет ЖДУ ім. І.Франка. До навчання працював електромонтером, так що кілька ліхтарів в архіві підключити зможу (ред: директор архіву посміхається). Хоча я за спеціальністю вчитель історії та української мови і літератури, але вчителювати поки не довелося. Деякий час працював на різних посадах у громадських організаціях та політичних партіях. Але основна трудова діяльність – це 6 років керівної роботи у дозвільному відділі КП «Реклама» Житомирської міської ради, начальником відділу з підготовки, обліку та зберігання дозвільної документації. Тобто досвід роботи із систематизацією та зберіганням документів та справ у мене є.
З 7 червня 2018 року ви призначені за переведенням на цю посаду – вже все обійшли, подивились, познайомились із колективом та роботою архіву. Які у вас враження та чим в першу чергу будете займатись?
Насамперед, ми маємо популяризувати архів. Саме тому, у найближчий час збираємось оновити сайт обласного архіву, зробити його мобільним та доступним, активізувати його роботу через соцмережі.
Адже не так багато жителів області знає, чим займаються працівники архіву, і які процеси щодня тут проходять. Це не тільки зберігання справ, найстаріша з них датується 1765 роком, а й активний ремонт та реставрація. Також працівники контролюють діловодство, документообіг у всіх установах та підприємствах усіх форм власності, погоджують описи справ. Крім того, що в архіві є сотні тисяч історичних документів, одна з актуальних тем на сьогодні – створення генеалогічних родинних дерев та видача відповідних довідок.
Також у цьому році плануємо розширити перелік платних послуг, які надає Державний архів Житомирської області, та популяризувати їх серед населення для того, аби збільшити власні доходи.
Основне завдання, яке стоїть наразі перед вами, як керівником архіву Житомирської області?
Збереження національного фонду документів та справ, в першу чергу до 1917 року, тобто їх оцифровка та реставрація оригіналів. Майбутнє архіву – за електронними документами, які зможе легко знайти будь-який відвідувач через систему пошуку. Саме таким має бути сучасний архів. Також для збереження відцифрованих матеріалів потрібен сервер, використання інформації з якого в майбутньому може стати одним із видів доходу архіву.
Як на рахунок оснащення установи – чи потрібно оновлювати техніку?
Це одне із актуальних питань. Адже оновлення матеріально-технічної бази потрібне для швидкої та якісної оцифровки документів. Цей процес розпочався у 2017 році з описів справ. Для пришвидшення цього процесу в поточному році плануємо закупити 10 стаціонарних комп’ютерів, принтери, сканери та ксерокси для А3 формату. На сьогодні це важливий елемент роботи будь-якого архіву. Адже цифрові копії розміщуються на сайті і це спрощує роботу як працівникам, так і людям, які шукають необхідну інформацію. Таким чином, оптимізується процес пошуку запитуваних документів. Крім цього, у процесі знайомства зі сховищами та станом приміщень розумію, що ремонт теж необхідний. Адже для зберігання такої кількості справ – а це майже 1,5 млн одиниць – потрібні відповідні умови.
За якими документами найчастіше звертаються до обласного архіву?
50% усіх звернень – документи, які підтверджують шлюб, свідоцтво про народження та смерть.
Як плануєте удосконалити роботу архіву?
Що таке архів? Це наша історія, це ті документи, до яких потрібно постійно звертатись. Саме тому потрібно зберігати та приділяти особливу увагу таким установам. Звичайно, що будемо співпрацювати з усіма органами влади. Також плануємо активно брати участь у міжнародних грантових проектах та співпрацювати із донорськими організаціями. У планах – підвищити рівень медійності архіву та відкрити двері більшій кількості жителів області. Адже у нас є що показати та чим здивувати – це справи 18-19 століття, від фондів нотаріусів та судових установ до фрагментів сувоїв Тори, за якими проводяться богослужіння в Синагогах. Це будуть не лише екскурсії та виставки, а й наочне відображення процесу реставрації та ремонту документів.
Яким ви бачите архів Житомирщини через рік?
Популярним та сучасним місцем, в якому просто та швидко можна знайти будь-яку інформацію, де збиратиметься молодь у пошуках нового й цікавого, а історики, краєзнавці та науковці обмінюватимуться досвідом. Жителі Житомирщини, України та інших країн звертатимуться не до громадських організацій, а до архіву для того, щоб створити власне генеалогічне дерево. Я вірю, що все у нас вийде і це лише початок відродження обласного архіву.
