На думку американського режисера і продюсера Дарелла Аронофскі, фільми є живими снами наяву, які створюють люди. В українському кіномистецтві є багато знакових фільмів, які формують наш світогляд. У цій статті спробуємо розібрати ті кінофільми, які тим чи іншим чином мають зв’язок з Житомиром. Про це розповідає “Житомир Тренд”.
“Земля” (1930)
Педагог, який працював у Житомирському початковому училищі, не міг знати, що його кіноробота стане знаменитою на весь світ. Але саме кінострічка “Земля” Олександра Довженко поставила його в один ряд з такими всесвітньо відомими іменами як Чаплін та Фелліні. Але все було не так просто. Перед виходом кінороботи на екрани, фільм 32 рази виносився на обговорення цензорів. І начебто нічого поганого в ньому не знайшли та показали кіно широкій аудиторії. Але пізніше, партійна цензура прибере фільм з показу через натуралізм та замах на звичаї. Не дивлячись на те, що стрічка отримала високу оцінку Національної ради кінокритиків Сполучених Штатів Америки, вдома її забудуть на довгий час. Що ж могло злякати партійних функціонерів? Скоріше за все це були справжня краса українських пейзажів та нештучні почуття та талант режисера, який просто зачарував світ. Про той факт, що фільм став культовим, Довженко так і не дізнався. Чорно-білий фільм оживає знову завдяки відомому українському гурту “ДахаБраха”. Українці у рамках міжнародного освітнього проекту для композиторів кіно Envision Sound, який був організований Довженко-Центром разом з Британською Радою в Україні, озвучили кінострічку. На сьогоднішній день фільм Довженка “Земля” знаходиться у списку дванадцяти найкращих фільмів усіх часів.
“Тіні забутих предків” (1964)
Для того, щоб створити світовий шедевр, не завжди треба мати мільйонний бюджет та масштабні декорації. Для того, щоб створити фільм режисера Параджанова “Тіні забутих предків” потрібні були наснага та талант українських митців. А ця стрічка отримала понад три десятки міжнародних нагород та 28 призів на кінофестивалях у 21 країні. Світова спільнота оцінила кінофільм про поетичну, талановиту та вільну душу українців, але на батьківщині він був не дуже в пошані. Критики заявили, що ця стрічка не зовсім за Коцюбинським. Під час прем’єри фільму українські митці відкрито виступили проти арештів інтелигенції, які вчинила тогочасна влада. Але сила мистецтва та, як говорили люди, мольфарські чари, забезпечили фільму славу на роки. Але, все ж таки, містики тут немає ніякої, а є зв’язок поколінь. За словами дослідників, автор твору Михайло Коцюбинський, який працював кореспондентом газети “Волинь” у Житомирі, ще з 1896 року ходив на перші кіносеанси та дивився на екран та кіноапарат, а Параджанов зробив сучасним творчий задум класика української літератури. Режисер зібрав зіркову команду акторів, оператор Юрій Іллєнко зміг відтворити красу Карпат, чуттєву музику написав композитор Мирослав Скорик, а “вогонь життя” зміг передати Іван Миколайчук, це була його перша акторська робота.
“Вавілон ХХ” (1979)
Сценарій стрічки був написаний за романом “Лебедина зграя” Василя Земляка. Його затвердили на засіданні Держкіно УРСР тільки з четвертого разу і зазначили, що автор здійснив цікаву спробу у своєрідному жанровому рішенні розповісти про перші кроки радянської влади в Україні, про народження соціалістичної свідомості. Насправді поетична кінематографічна притча не про це. Це була перша режисерська робота Івана Миколайчука, про яку він говорив, що вони хотіли, щоб всі побачили життя сел 20-х років, саме таким, яким його створив багатовіковий розвиток народної культури. Революція 1917 року змінила віками усталений устрій життя селянства. Люди почали говорити різними мовами. Режисер-початківець зміг створити прекрасну художню роботу та обійти перепони з боку радянських чиновників. “Вавілон ХХ” не має багато кінематографічних нагород, але він є одним з найкращих класичних фільмів українського кіно, який був створений за мотивами твору житомирського письменника.
“Плем’я” (2014)
У новітньому українському кінематографі теж є багато яскравих фільмів. Робота “Плем’я” режисера Мирослава Слабошпицького змогла отримати такі різні оцінки критиків, що цей фільм треба подивитись просто для того, що оцінити його самостійно. Стрічка відверта, іноді жорстока, розповідає про життя та кохання, які теж бувають різні. Прем’єра фільма пройшла на Каннському кінофестивалі, де фільм виграв відразу три нагороди. Фільм є унікальним, адже персонажі не говорять жодного слова, бо це оповідання про життя глухих в інтернаті. Фільм отримав багато різних нагород, серед них – “Золота камера” за найкращу операторську роботу, яку отримав житомирянин Валентин Васянович.
“Ціна правди” (2019)
Світова прем’єра україно-британського кінофільму була на Берлінале-2019. Але працювати над стрічкою почали ще чотирнадцять років тому, коли американка українського походження Андреа Халупа розпочала написання сценарію. Вона не могла очікувати, що історія англійського журналіста Гарета Джонса, за допомогою якого світове суспільство дізналося про трагедію Голодомору, виявиться такою актуальною. Режисером фільму стала полька Агнешка Голланд, яка переконує, що саме події в Україні є серцем стрічки. Для того, щоб відтворити реальні події, зйомки відбувалися в Харкові, Києві, а також в Житомирській області. За те, що Агнешка Голланд висвітлює тему Голодомору, вона була нагороджена орденом княгині Ольги 3-го ступеня. Раніше, у 2008 році президент України Віктор Ющенко посмертно вшанував Ґарета Джонса орденом “За заслуги” 3-го ступеня, який передали його племінниці Марґарет Коллі. Як повідомляє британського видання The Guardian, фільм увійшов у список кращих фільмів 2019 року.
“Слов’яни” (2020)
Спільний проект України та Словаччини – 12-серійний художньо-історичний телевізійний серіал з елементами фентезі “Слов’яни” знімали нещодавно. Як розповідають творці, він стане першим українським серіалом про традиції та міфологію давніх слов’ян. Дії телесеріалу відбуваються у 7 столітті та розгортаються паралельно у двох слов’янських поселеннях — городищі землеробів Фурнау та схованому високо в Карпатах селищі мисливців і пастухів Великий Стіл, саме там живе головна героїня — юна травниця Драга. Більша частина зйомок проходила в Житомирському районі біля сіл Дениші та Тригір’я.
