Внутрішньо переміщені особи — це мільйони українців, чиї домівки, спогади та плани опинилися на лінії вогню. Війна змусила їх залишити звичні міста й села, але не позбавила права на гідність, підтримку та нову сторінку в житті. Сьогодні в країні близько 3,7 мільйона таких людей, і щодня вони заново облаштовують побут, шукають роботу та створюють для дітей безпечний простір.
Держава разом із міжнародними партнерами сформувала дієву систему допомоги: від простої реєстрації статусу до грошових виплат, компенсацій за зруйноване житло та програм, які допомагають не просто вижити, а інтегруватися чи повернутися додому, коли це стане можливим. Правила постійно уточнюються — у 2026 році з’явилися важливі зміни, які розширили доступ до підтримки для сімей з дітьми та вразливих категорій.
Ця стаття — докладний, чесний путівник для тих, хто щойно отримав статус, і для тих, хто вже кілька років живе в новому місті. Тут — актуальні цифри, чіткі кроки, реальні можливості та відповіді на питання, які щодня виникають у переселенців.
Що таке внутрішньо переміщені особи: міжнародне визначення та українське законодавство
Міжнародна спільнота ще 1998 року сформулювала чіткі критерії. Згідно з Керівними принципами ООН щодо внутрішнього переміщення, внутрішньо переміщені особи — це громадяни або мешканці країни, яких змусили чи примусили залишити домівки через збройний конфлікт, насильство, порушення прав людини чи надзвичайні ситуації, але вони не перетнули державного кордону.
Україна закріпила це поняття у власному законодавстві. Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (№ 1706-VII) визначає ВПО як людину, яка постійно проживала в Україні та була змушена залишити місце проживання через війну, тимчасову окупацію чи інші загрози. Статус підтверджується спеціальною довідкою, яка відкриває доступ до соціальних гарантій.
Важливо розуміти різницю: біженці перетинають кордон і потрапляють під захист іншої держави, а внутрішньо переміщені особи залишаються під захистом своєї країни. Це зберігає за ними всі громадянські права — від участі у виборах до збереження власності на залишених територіях.
Як почалося внутрішнє переміщення в Україні
Перші хвилі припали на 2014 рік — після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі. Тоді статус отримали близько півтора мільйона людей. Багато хто сподівався, що конфлікт швидко вщухне, і облаштовувалися тимчасово.
Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року перетворило внутрішнє переміщення на масове явище загальнонаціонального масштабу. Люди виїжджали з прифронтових районів, із міст, які опинилися під обстрілами, з населених пунктів, де руйнувалася інфраструктура. Дехто покидав домівки за лічені години, взявши з собою лише документи та найнеобхідніше.
Відтоді минуло понад чотири роки. Частина сімей уже повернулася на звільнені території, інші знайшли новий дім у західних і центральних областях. Треті досі змушені змінювати місце проживання через нові обстріли. Внутрішньо переміщені особи — це не суха статистика, а живі історії стійкості, які тривають щодня.
Скільки внутрішньо переміщених осіб в Україні у 2026 році
Станом на початок 2026 року в Україні налічується близько 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Ці дані підтверджують одразу кілька авторитетних джерел — UNHCR та Міжнародна організація з міграції (IOM) через свою систему відстеження переміщень DTM.
Більшість людей перебувають у переміщенні вже понад рік, а значна частина пережила повторне переміщення. Багато сімей встигли пожити в кількох регіонах, перш ніж осісти. Демографічний портрет різноманітний: багато жінок з дітьми, літніх людей, осіб з інвалідністю та сімей, де годувальники залишилися захищати країну.
Близько 3,7 мільйона людей — це не просто цифра. Це мільйони розірваних зв’язків, перерваних кар’єр і дитячих спогадів, які тепер потрібно збирати заново в нових містах і селах.
Як отримати статус внутрішньо переміщеної особи: покрокова інструкція
Реєстрація — перший і найважливіший крок. Без довідки ВПО важко оформити виплати, стати на облік у школі чи отримати деякі види допомоги. Процедура максимально спрощена й доступна онлайн.
- Подайте заяву через застосунок «Дія» або особисто в органі соціального захисту населення, ЦНАПі чи в уповноваженої особи громади.
- Підготуйте паспорт або інший документ, що посвідчує особу, та підтвердження факту проживання на території, звідки виїхали (прописка, договір оренди, довідка з ЖЕКу або свідчення).
- Вкажіть фактичне місце проживання зараз — саме туди надходитимуть виплати та інформація.
- Отримайте довідку ВПО в електронному або паперовому вигляді. Термін дії — до моменту повернення або скасування статусу.
Довідку можна оформити навіть без повного пакета документів — у разі втрати чи знищення паперів достатньо пояснювальної та свідчень. Після реєстрації людина автоматично потрапляє до реєстру й може претендувати на державну підтримку.
Державна допомога внутрішньо переміщеним особам: виплати на проживання у 2026 році
Основна фінансова підтримка — щомісячна допомога на проживання. Розмір залишається стабільним: 2000 гривень на дорослого та 3000 гривень на дитину або людину з інвалідністю. Кошти виплачують одному з членів сім’ї на банківську картку.
У березні 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 390, яка суттєво поліпшила умови. Максимальну кількість періодів виплат збільшили з чотирьох до п’яти (тобто до 30 місяців загалом). Для сімей з дітьми виплати на дітей тепер більшою мірою не залежать від доходу батьків за дотримання майнових критеріїв. Автоматичне продовження поширюється на вразливі категорії — пенсіонерів з низькими виплатами, людей з інвалідністю та багатодітні сім’ї.
| Категорія отримувачів | Розмір допомоги (грн на місяць) | Особливості 2026 року |
|---|---|---|
| Дорослі ВПО | 2000 | До 5 періодів по 6 місяців |
| Діти | 3000 | Виплати відновлено незалежно від доходу сім’ї за умови своєчасної подачі |
| Особи з інвалідністю | 3000 | Пріоритет при продовженні та додаткових програмах |
| Пенсіонери (низький дохід) | 2000 | Автоматичне продовження для вразливих |
Виплати призначають на шість місяців з можливістю продовження. Якщо дохід сім’ї перевищує певний поріг, допомогу можуть припинити, але у 2026 році для сімей з дітьми зробили винятки. Подати заяву на нову чи продовжену допомогу також зручно через «Дію».
Компенсації за житло та програма «єВідновлення»
Житло — найболісніша тема. Багато будинків зруйновано або перебуває на тимчасово окупованих територіях. Державна програма «єВідновлення» вже допомогла майже 200 тисячам сімей отримати компенсації на ремонт чи придбання нового житла. Загальна сума виплат перевищила 82 мільярди гривень.
З 2025–2026 років для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій, особливо учасників бойових дій та людей з інвалідністю внаслідок війни, запровадили спеціальний компонент — житлові ваучери до 2 мільйонів гривень на купівлю житла. Це реальний шанс здобути власний дім, а не лише тимчасовий прихисток.
Крім того, діють програми легкого та середнього ремонту житла в прифронтових і звільнених районах, а також субсидії на оренду в деяких громадах. Місцева влада часто доповнює державні ініціативи власними житловими проєктами.
Доступ до освіти, медицини та роботи
Діти ВПО мають право на зарахування до будь-якої школи чи дитячого садка за місцем фактичного проживання — без довідок про реєстрацію. Багато шкіл пропонують адаптаційні програми та психологічну підтримку. Студенти можуть продовжити навчання в закладах вищої освіти по всій Україні, зокрема за дистанційними програмами.
Медична допомога безплатна на рівні первинної ланки. Потрібно просто укласти декларацію з сімейним лікарем у новій громаді. Спеціалізована допомога та ліки за програмою реімбурсації також доступні. Психологічна підтримка входить до пакета послуг Національної служби здоров’я — можна отримати безплатні сесії.
Із роботою ситуація складніша, але є інструменти. Служба зайнятості пропонує безплатні курси перепідготовки, гранти на відкриття власної справи саме для ВПО та ветеранів. Багато переселенців успішно запускають малий бізнес — від пекарень до ІТ-послуг, привносячи в нові регіони свої навички та традиції.
Війна залишає глибокі сліди. Тривога, втрата близьких, страх за майбутнє — з цим стикається більшість внутрішньо переміщених осіб. На щастя, система психологічної допомоги розвивається. Безплатні гарячі лінії, мобільні бригади психологів, групові заняття та індивідуальні сесії доступні через партнерів UNHCR, Червоного Хреста та місцевих центрів.
Інтеграція — це не лише документи та гроші. Це коли сусідка зі Львова вчить східних рецептів, а дитина з Маріуполя знаходить друзів на новому подвір’ї. Багато громад спеціально проводять фестивалі, мовні клуби та спільні заходи, щоб внутрішньо переміщені особи відчували себе частиною нової великої родини.
Найважливіше — не залишатися наодинці зі своїми переживаннями. Звернення по психологічну допомогу — це не слабкість, а прояв сили та турботи про себе і своїх рідних.
Повернення додому чи нове життя: перспективи на 2026 рік і далі
Частина людей мріє повернутися, щойно територія стане безпечною. Інші вже пустили коріння в нових містах і не планують переїзд. Обидва шляхи мають право на існування. Державна стратегія до 2030 року передбачає підтримку обох сценаріїв — і повернення з відновленням житла, і стійкої інтеграції на новому місці.
Для тих, хто розглядає повернення, важливі програми розмінування, відновлення інфраструктури та створення робочих місць на звільнених територіях. Для тих, хто залишається, — допомога з житлом, працевлаштуванням і соціальною адаптацією. У будь-якому разі внутрішньо переміщені особи зберігають зв’язок з рідними місцями та право брати участь у їхньому майбутньому.
Практичні поради: що робити просто зараз
- Зареєструйте статус ВПО в «Дії», якщо ще не зробили цього — це відкриває всі двері.
- Подайте заяву на допомогу на проживання та перевірте, чи підпадаєте під умови продовження у 2026 році.
- Укладіть декларацію з сімейним лікарем і запишіться на профілактичний огляд.
- Запишіть дітей до школи чи садка за фактичною адресою — це можна зробити дистанційно.
- Зверніться до служби зайнятості за консультацією щодо перепідготовки чи гранту на бізнес.
- Не соромтеся телефонувати на гарячі лінії психологічної допомоги — вони працюють цілодобово.
- Якщо житло пошкоджене чи знищене — подайте заявку в «єВідновлення» через «Дію».
Для тих, хто приймає у себе внутрішньо переміщених осіб: проста людська участь означає більше, ніж здається. Допоможіть з реєстрацією в громаді, розкажіть про місцеві ресурси, запросіть на спільне свято. Маленькі жести створюють атмосферу довіри та безпеки.
Внутрішньо переміщені особи в Україні — це не тимчасове явище і не проблема, яку потрібно «вирішити». Це частина суспільства, яка щодня доводить: навіть після найважчих втрат можна почати заново, зберегти гідність і внести свій вклад у спільне майбутнє. Система підтримки працює та вдосконалюється. Головне — знати свої права й користуватися ними вчасно.
