Напередодні 1-го вересня журналісти дізнавалися, як навчалися наші топ-політики.
Практично всі вони були хорошистами і відмінниками-медалістами. Найбільше «четвірок» було саме у президентів: і в Ющенка, і у Януковича їх по чотири штуки, причому обом президентам не давалися українська та російська мови. Прем’єри навчалися краще: у Азарова одна «четвірка», у Тимошенко – чи то одна, чи то дві. І лише у спікера Литвина – золота медаль.
Утім, психологи кажуть, що майбутній успіх у житті мало залежить від оцінок у школі. Мовляв, ті знання, які люди отримують за партою, в житті їм мало допомагають, тому в кожного є шанс стати багатим, успішним і знаменитим.
Янукович співав у хорі, а у табелі у нього стояло чотири «четвірки»
Віктор Янукович учився в 8-річній школі № 34 у Єнакієвому. У табелі у нього чотири «четвірки»: з мови та літератури, російської та української. «Їх викладала одна вчителька, дуже сувора», – ділився Янукович із журналістами. І, мабуть, не вона одна. «У 1997-му році, коли Віктор Федорович приїжджав на зустріч однокласників, до нього підійшла наша вчителька з математики і каже: «Ви ж не ображаєтеся за старе?», – згадує його однокласниця Лідія Брагіна. – Вона підтримувала дисципліну довгою лінійкою. Янукович відповів: «Ну що ви, Ніна Степанівна? Зате математику я тепер непогано знаю». Товариші по навчанню говорять, що в школі майбутній президент любив історію, співав у хорі та мріяв полетіти в космос. Сам же він, коли журналісти запитали про улюблені предмети, відповів: «Я завжди любив спорт».
Медаліст Азаров знайшов у школі майбутню дружину
Микола Азаров навчався в легендарній школі № 5 у Калузі (Росія). У 50-х тут викладав російську мову та літературу сам Булат Окуджава. Майбутній прем’єр закінчив школу зі срібною медаллю – четвірка була лише з фізики, хоча з цього предмета він був призером Всеросійської олімпіади. Просто на випускному іспиті він посперечався з учителем. Майбутній прем’єр захоплювався буквально всім: відвідував хімічний і філософський гуртки, писав замітки про туризм і будзагони в обласну газету під псевдонімом А.Зарова та подумував стати журналістом. Саме школярем Азаров познайомився зі своєю майбутньою дружиною Людмилою. За однією з версій, це відбулося на пожежі (вони випадково опинилися біля палаючого будинку), за іншою – у гостях у однокласниці.
Тимошенко вчилася на «п’ятірки» і давала списувати «домашнє завдання»
Леді Ю. закінчила школу № 75 у Дніпропетровську. За словами викладачів, училася на всі «п’ятірки». У неї була лише одна «четвірка» – з географії (правда, є версія, що ще й співала майбутня прем’єр не дуже – нібито і по співу було «4»). Окрім того, Тимошенко важко давалася «мова»: українську вона освоїла лише до 36-ти років. Зате Юля була і комсомолкою, і спортсменкою, і просто красунею. «Хлопчики билися за право проводити її додому. Вона давала списувати «домашку» з математики і, на відміну від інших відмінниць, не вимагала натомість ні морозива, ні цукерок. Зате дуже любила коржики з маком і сирні запіканки», – згадував її однокласник Андрій Борисенко. Однокласники кажуть, що Юлія Григян була комсоргом класу і швидше за всіх бігала стометрівку.
Ющенко мав «четвірку» з української і втікав із уроків
Віктор Ющенко закінчив школу в селі Хоружівка з чотирма четвірками – з геометрії, креслення, російській і навіть … української мови. Він учився в школі, де його тато викладав англійську, мати – фізику і математику. Син же любив історію. Однокласники кажуть, що разом із класом він тікав із уроків. «Якось прогуляли уроки всім класом. Тоді мама Віктора Андрійовича у нас була класним керівником. Запитуємо Вітю: «Залишаєшся з нами або повернешся в школу?». Він говорить: «Залишуся». Хоча ми знали, що він отримає найбільше», – згадувала його однокласниця Валентина.
Табачника перевчали з шульги на правшу
Майбутній міністр освіти Дмитро Табачник пішов у школу в шість років. «Моєю першою вчителькою була Буся Семенівна Резник – моя найсильніша любов серед вчителів. Вона дуже добре до нас ставилася. Я був шульга: тоді писали чорнильними ручками, і я все, що писав – розмазував. А вона терпляче переучувала мене писати правою рукою. Школу закінчив із однією четвіркою – з російської мови. А все тому, що не треба залицятися до доньок учителів», – розповідав нам Табачник.
Яценюк розпочав працювати ще в школі
Про шкільні роки Арсенія Яценюка відомо досить мало. Він закінчив спеціалізовану англійську школу № 9 в Чернівцях зі срібною медаллю. «Четвірку» отримав із математики. Його родичі розповідали, що в дитинстві хлопець був дуже серйозний: не грав у футбол, не тинявся без діла по вулиці. До речі, під час президентських виборів-2010 піарники Яценюка поширювали листівки, в яких говорилося, що і працювати він почав ще в школі: батько приятеля тримав авторемонтну майстерню, і хлопці копалися в моторах. У той же час з’явився і антипіар – нібито він вів щоденник на кожного зі своїх однокласників, де записував їх досягнення і невдачі.
Литвин ходив до школи босоніж
Школу у рідному селі Слобода-Романівська (Житомирська область), майбутній спікер закінчив із золотою медаллю. Школа була за кілька кілометрів від будинку Литвиних, і хлопець бігав туди босоніж. Взуття взував уже безпосередньо перед входом у приміщення – так черевики довше служили. Литвин, кажуть однокласники, зазнайкою не був – давав списувати, а найбільше любив історію та літературу. Добре писав твори. Сам же Литвин одного разу розповів журналістам, що у шкільні роки йому доводилося багато допомагати батькові по господарству: одного разу він недогледів за коровою, і її довелося зарізати, а Литвину влаштували прочухана.
Тігіпко кинув футбол заради мами
Майбутній віце-прем’єр навчався в селі Драгонешти (Молдова), потім сім’я переїхала на околицю Кишинева. Це сталося, коли Сергію Тігіпку було 10 років. Сам політик розповідав, що в школі любив історію, географію, літературу та із задоволенням писав твори. «Сергій був одним із кращих учнів у класі. Але не задавався. Якщо хтось не міг вирішити задачку, завжди охоче допомагав», – каже його однокласниця Тамара Коваль. «До смерті батька Сергійко з хлопчаками любив ганяти у футбол і грати у«війнушку», – продовжує вона. – А після смерті йому доводилося допомагати матері по господарству. Часу на розваги майже не залишалося».
Герман читала під час уроку фізкультури
«Вчилася я добре, особливо любила літературу та мови. А ось із фізкультурою були проблеми, тому що на цих уроках я читала …. Скільки було «четвірок» в атестаті – вже не пам’ятаю. Але кілька було – в тому числі і з фізкультури, – згадує радник Президента Ганна Герман. – У 7-му класі я відвідувала школу юнкорів. Тоді ж почала друкуватися в пресі. Перший гонорар склав 14 рублів. Це були немаленькі гроші. У деяких пенсія була 12 рублів. У 9-му класі написала в газету «Радянська освіта» нарис про незаслужено забутого вчителя, який у роки війни зберіг школу, а коли німці підірвали міст – по льоду переходив річку, щоб навчати дітей. За це мене і мою маму викликали до школи. Приїхали представники обкому, райкому …Виявилося, цей вчитель перебував в УПА. Мені пояснювали, що якщо я буду писати такі речі, то не вступлю до інституту». До речі, за чутками, цей нарис до цих пір зберігається в особовій справі Герман в архіві СБУ.
Психологи: навчання лише на «п’ятірки» не гарантує успіху
Психологи кажуть: навчання на одні «п’ятірки» ще не гарантує, що в дорослому житті дитина стане успішною людиною. Відповідно, двієчнику не визначена дорога в прибиральники. «Історія знає безліч прикладів, коли відверто відстаючі учні досягають неймовірних висот у бізнесі або стають великими людьми. Наприклад, Антон Чехов чи Уїнстон Черчілль, – говорить столичний психолог Олексій Васильєв. – Оцінки не визначають здібності розуму».
У школі не викладають знання, які допоможуть у дорослому житті. Тому оцінки за них не мають особливого значення, вважає психолог Сергій Стеблинський. «Часто ті знання, які ми отримуємо в школі, нам не знадобляться за стінами школи. А значить, у кожного є шанс, потенціал стати багатим, успішним і знаменитим», – говорить Стеблинський.
На думку психологів, відмінникам живеться нічим не краще, ніж двієчникам: «Є так званий комплекс відмінника – такі люди переживають із приводу кожної невдачі. А двієчники, навпаки, програмують себе на невдачу. Батькам не можна лаяти дітей за оцінки. Будь-яка оцінка – це результат праці дитини. І в кожного можуть бути помилки. Але кожна «п’ятірка» гідна похвали», – радить Васильєв.
За матеріалами: