Багато користувачів вважають, що всі телефонні розмови прослуховуються. Деякі вірять в те, що по мобільному можна розмовляти безкоштовно, якщо вибрати правильний тариф. Ми зруйнуємо ці та інші міфи.
Міф про те, що нелегально ввезені телефони можна «відбілити»
Існує думка, що мобільний телефон можна купити де завгодно, і як завгодно, а потім якимось дивом внести його в «білий» список дозволених для використання в Україну пристроїв.
У реальності все не так то просто. Держоргани рапортують про те, що понад 90% телефонного імпорту надходить в країну легально. Незважаючи на це все одно залишається велика ймовірність того, що гаджет, куплений, наприклад, в одному з маленьких інтернет-магазинів, виявиться «нелегалом». У такому випадку покупцю вже навряд чи щось вдасться виправити. «Єдине, що можна зробити в цій ситуації, це повернути продавцеві придбаний Вами не зареєстрований мобільний телефон або Ви маєте право пред’явити претензії на підприємство, яке продало Вам телефон відповідно до чинного законодавства», – йдеться на сайті «Укрчастотнагляду».
Але навіть якщо в абонента в розпорядженні все-таки виявився «сірий» гаджет, то поки не варто впадати у відчай. Адже українське законодавство поки не дозволяє так просто відключати від мережі «нелегалів». Для цього потрібно внести до закону ряд змін. Оператори зв’язку виступають проти цього нововведення, тому що якщо сірі мобілки почнуть відключати, то вони просто втратять частину клієнтів.
Міф про величезну швидкість в інтернеті
Абоненти домашнього інтернету рідко реально оцінюють швидкість доступу до мережі, яка їм реально потрібна для задоволення всіх своїх онлайн-потреб. Однак операторам зв’язку все ж часто вдається спекулювати в рекламних кампаніях на тому, що в їх мережі «швидше». Найбільш поширена агітація – пропозиція підключитися на швидкості 100 Мбіт/сек.
Насправді забезпечити вказану вище швидкість підключення вдома практично неможливо. Місцевим провайдерам вдається забезпечувати з’єднання на високій швидкості тільки в рамках локальної мережі. Якщо ж абонент намагається потрапити на сайти, які фізично «далеко лежать», то тут вже як карта ляже. Справа в тому, що швидкість доступу до ресурсу залежить в такому випадку від багатьох складових, і гарантувати її практично не можливо.
В українській інтернет-мережі є так звані точки обміну трафіком, де «зустрічаються» мережі всіх операторів. Крім того, існують ще паритетні канали (коли два оператори прокладають шлях до мереж один одного). Так ось швидкість доступу буде залежати ще і від того, наскільки добре той чи інший провайдер вплетений у вітчизняний онлайн-простір. Важливо й розміщення самого сайту. Якщо він знаходиться на сервері в датацентрі з перевантаженими каналами зв’язку, то чекати якісного з’єднання не доводиться. До того ж найбільш популярні в Україну сайти розташовані поза зоною UA. Це ще більше ускладнює доступ оператора до таких ресурсів. Потрібно включатися в міжнародні точки обміну трафіком, що є недешевим задоволенням. Цей фактор знову ж таки сильно впливає на швидкість закачування контенту.
Міф про те, що Apple почала офіційно продавати iPhone в Україні
Час від часу в Інтернеті і в ЗМІ з’являються заяви про те, що iPhone нарешті з’явився на прилавках магазинів нашої країни, і тепер можна абсолютно легально придбати цей пристрій. Навряд чи це відбудеться найближчим часом.
Справа в тому, що навряд чи хтось з українських GSM-операторів візьме на себе сміливість і почне реалізовувати ці гаджети серед своїх абонентів. Вони вже одного разу дуже сильно обпеклися на продажі «яблофонів» в Росії. Так, «Вимпелком» (в Україні працює під брендом «Київстар»), МТС (у нас – «МТС-Україна») і «Мегафон», домовилися з Apple про продажі величезної партії iPhone у розмірі 4 млн штук ще в серпні 2008 р. Однак через деякий час жодному з трьох операторів і близько не вдалося виконати договір без порушень, за яких передбачаються штрафні санкції.
У нашій країні ситуація ще більш непроста. По-перше, в Україні, на відміну від Росії, мобільщики не володіють власними роздрібними мережами. По-друге, наша країна перенасичена сірим «яблучним» імпортом, який часто за ціною виявляється набагато симпатичнішим реальних яблук. Що стосується українських роздрібних мереж, то вони занадто малі для того, щоб домовитися з Apple, який продає iPhone тільки дуже великими партіями.
Міф про те, що всі розмови прослуховують
Часто при розмовах людей по мобільному можна почути таку фразу: «Давай обговоримо це при зустрічі. Це не телефонна розмова». І йдеться це зазвичай зовсім не тому, що хтось когось буде радий бачити і не хоче спілкуватися на відстані. Просто манія переслідування дуже міцно засіла в голові у багатьох українців. І вони реально остерігаються того, що за ними стежить якийсь абстрактний Великий Брат.
Насправді далеко не кожен зможе організувати прослуховування недруга. Офіційно воно можливе тільки при наявності постанови суду, що свідчить про початок оперативно-розшукової діяльності. До того ж, слухати можуть тільки уповноважені правоохоронними органами особи. Зрозуміло, є і зловживання, і видаються липові дозволи на прослушку. Але це зовсім не означає, що секретні агенти сидять на телефоні і уважно слухають базікання кожного українця. Прослушка – це швидше виняток з правил.
Слід додати, що в українських операторів GSM-зв’язку, незважаючи на значні розміри їх абонентських баз, часто є набагато більше можливостей влаштувати стеження за голосом. Вони вже давно розщедрилися на спеціальні дорогі централізовані системи, доступ до яких отримують правоохоронні органи. Це дозволяє організувати одночасну просушку великої кількості абонентів.
У невеликих CDMA-операторів або в Utel (скоро стане «Трімобом») зі зчитуванням інформації все набагато складніше. Якщо у спецслужб є судова ухвала на моніторинг розмов людини, що користується послугами, скажімо, регіонального оператора, то «зчитувалки» на його мережі доведеться встановити лише тимчасово в конкретному місці.
Міф про безлімітний мобільний Інтернет
Оператори зв’язку дуже часто називають у рекламі свої тарифи на мобільний інтернет безлімітними. Та насправді у переважної більшості пропозицій на ринку є свої ліміти і обмеження. Адже якщо всі абоненти почнуть качати на свої гаджети стільки контенту, скільки вони захочуть, то бездротові мережі просто не будуть справлятися з таким навантаженням, а їх власникам доведеться робити додаткові інвестиції на збільшення ємності мережі і купівлю у держави додаткових радіочастотних смуг.
Тому в багатьох безлімітних тарифах на мобільний інтернет є обмеження по швидкості закачування. Крім того, компанії можуть контролювати споживання абонентом трафіку. Якщо він перевищив встановлений обсяг скачали даних, то оператор урізає його швидкість підключення до мінімуму. На «мінімалці» клієнт сидить до початку нового місяця, коли йому знову надається той же обсяг швидкого трафіку.
Міф про те, що «Київстар» купив «Білайн»
Після того, як абонентів українського оператора Beeline почали переводити на обслуговування «Київстару», з’явився міф, нібито «зоряний оператор» купив «смугастого». Але от як все відбувається насправді. Бренд Beeline і в Україні, і в Росії належить російському операторові «Вимпелком». Він був об’єднаний з «Київстаром» за рішенням акціонерів, загальних в обох компаніях. У результаті з’явилася нова компанія – Vimpelcom Ltd. А оскільки в Україні бренд «Київстар» був більш відомий, ніж Beeline, акціонери вирішили залишити його. У Росії послуги оператора як і раніше надаються під ТМ Beeline.
Міф про те, що комп’ютерні віруси пишуться розробниками антивірусів
Існує думка, що авторами комп’ютерних вірусів є не злісні хакери-одинаки, а досвідчені програмісти, які працюють на великі антивірусні компанії. Згідно з легендою, розробники спочатку самі пишуть вірус (і чим страшніше, тим краще), а потім першими на ринку випускають під нього антивірусну програму. Розробники антивірусів посміюються над подібними твердженнями, але до цих пір підтвердити або спростувати цей міф не вдалося нікому.
Міф про те, що мобільний зв’язок «обривається» на 30-й хвилині, щоб оператор міг заробити на платі за з’єднання
Кожен, хто звик подовгу «висіти» на телефоні, напевно, помітив: після 30 хвилин розмови зв’язок чомусь відключається і доводиться перенабирати співрозмовника заново. Міф, розповсюджений серед абонентів, говорить, що оператор спеціально «обриває» зв’язок, щоб клієнт ще раз заплатив за з’єднання.
У цю легенду, яка ще кілька років тому виглядала дуже реально, тепер повірити складно. Зараз існує безліч тарифів без плати за з’єднання. Тим не менш, регулярні «обриви» зв’язку все одно відбуваються.
Багато абонентів вважають також, що «загадкові відключення» допомагають операторові уникнути навантажень на мережу.
Самі ж мобільні оператори обидва міфи спростовують. Мобільщики заявляють, що обмежуючи зв’язок, уберігають абонента від випадкового списування коштів з рахунку.
«Для абонентів передоплати діє обмеження в 2000 секунд, для контрактних абонентів – 7200 секунд. Це досить великий відрізок часу, і, погодьтеся, не багато абонентів здійснюють такі тривалі розмови. Набагато більш імовірно, що людина випадково натиснула кнопку виклику (якщо телефон у кишені, наприклад) і може навіть сам про це не знати. А з його рахунку вже почали списуватися гроші. Щоб не залишити абонента взагалі без коштів, оператор відключає виклик», – розповіли в« Київстарі».
Як заявляють оператори, функція обриву зв’язку «вшита» в операторське обладнання, але теоретично її можна відключити. Проте масового попиту на це немає, а вимикати цю функцію для конкретного абонента дуже складно технічно.
Міф про те, що техніка дешевша в тих країнах, в яких виробляється
У цьому твердженні таки є частка правди. Але тільки якщо мова йде про нікому невідомих виробників клонів iPhone. Відомі вендори, заводи яких розташовані переважно в азіатських країнах, не роблять знижок «для своїх», а намагаються тримати однакову ціну у всіх країнах. Тому вирушаючи в Азію не варто розраховувати, що на техніці Samsung, HTC або Asus вдасться заощадити. Інша справа – американська Apple, продукція якої в США коштує дешевше, ніж в Україні. Хоча збирається, переважно, в Китаї.
Міф про безкоштовний мобільний зв’язок
Міф про безкоштовний мобільний зв’язок – один з найпоширеніших. І не дивно: «нульові» тарифи на дзвінки всередині мережі регулярно використовуються операторами для самореклами.
Але мало хто говорить про те, що «безкоштовним» дзвінок стає після сплати щоденного, щомісячного або одиничного обов’язкового платежу. Крім того, дзвінки на інші оператори в «нульових» тарифах часто обходяться втридорога.
Також не варто дивуватися, якщо раптом виявиться, що абоненту безкоштовного тарифу автоматично підключені додаткові платні послуги (наприклад, мелодія замість гудка), причому без його відома.
«Міф про безкоштовний зв’язок» свого часу зацікавив регулятора галузі – Національну комісію з питань регулювання зв’язку, а також Антимонопольний комітет України. З операторами «розмовляли» і вимагали від них інформувати абонентів про приховані платежі. Так чи інакше, але поняття «безкоштовні розмови» поки не вийшло з лексикону українців.
За матеріалами: