Сидір Кізін – відомий правозахисник. За свої 37 років досягнув у житті чимало. За його спиною – люди, яких він захистив від несправедливості збоку держави.
За 5 останніх років Сидір Кізін безкоштовно провів десятки резонансних судових процесів на захист політв’язнів, опозиційних журналістів, громадських активістів. Серед них – Олена Білозерська , Микола Коханівський, Віталій Запорожець, Андрій Коренівський, житомирянка Олена Галагуза, Роман Ориновський та багато інших.
З лютого 2010-го року Сидір Кізін – голова Житомирської обласної організації ВО «Свобода». Він – єдиний узгоджений кандидат від опозиції на 67-му мажоритарному одномандатному окрузі № 67 (частина Богунського району міста Житомира, Житомирський, Любарський, Романівський, Чуднівський райони).
10 запитань Сидору Кізіну від сайту Репортер Житомира:
1 питання:
– Що вас пов’язує з тим округом, у якому ви балотуєтесь? У вас там родичі живуть? Чи можете ви назвати цей край для себе рідним?
– Чуднівський округ – моя Мала Батьківщина. Я не «парашутист» і не той, кого закинули випадково, бо так треба було.
Мої батьки, діди, прадіди родом з села Великі Коровинці Чуднівського району. Хату мого діда в околиці всі знають – у дворі величезна клумба троянд. У тій хаті у тому селі моя родина пережила 20-те століття. Моя бабуся, 7-річною дитиною повернувшись зі школи, не застала у хаті батьків – їх було депортовано як неблагонадійних.
У селі Вільшанка вона й зустріла голодомор. Пам’ятає як у той час коли наші люди пухли з голоду і вже навіть доходило до людоїдства, на станції червоноармійці зі зброєю охороняли величезні гори зерна.
Як по-іншому, як не зі скепсисом могли дивитися на ту історію, якою годувала українців радянська інтерпретація історії. Вкінці 80-х я знайомився з історією України Яворницького, Крип’якевича. Наш шкільний вчитель історії розповідав нам про Українську Україну. За таких умов у мене, тогочасного підлітка, не могла не прокинутися національна свідомість.
У десятому класі ми з однокласником йдучи до школи домовилися, що переходимо на українську мову. На нас в школі спочатку дивилися, як на навіжених. Але цей приклад знайшов однодумців – старшокласники почали переходити у приватному спілкуванні на рідну мову. Бар’єр було зламано.
90-й рік. Ми засновуємо у Житомирі Орден українських скаутгвардійців. Звісно ж він був підпільний. Тоді час був такий. Двох моїх друзів судили за те, що вони вивісили синьо-жовтий прапор над облвиконкомом.
Далі було навчання у Льовові, робота. Але я ніколи не пориваю зв’язків з Малою Батьківщиною. Чуднів і Житомирщина для мене рідні. Їх проблеми мені справді болять, бо я про їх знаю.
2 питання:
– Коли опозиція узгоджувала мажоритарників, 67-й округ вам було запропоновано, чи ви його самі попросили?
– Мені його запропонували. Ви ж знаєте, у більшості округів боротимуться представники ВО «Батьківщина», які є вихідці з тих країх, або якимось чином з ними пов’язані. Зважаючи на те, що я родом з Чуднівського району я з радістю прийняв пропозицію опозиційної коаліції балотуватися саме по 67-му округу.
– 3 питання:
– Гучними були ваші справи щодо захисту у суді інтересів дівчини, на яку був здійснений насильницький напад та боротьба з молочною мафією у Любарі. Яка ситуація по цим двом справам? Що вам вдалося досягнути?
– Щодо молока. Після нашої резонансної акції у Любарі влада на рівні облдержадміністрації скликала екстренну нараду з підприємствами-монополістами. Після її проведення чиновники пообіцяли, що піднімуть закупівельну ціну на молоко з 1,60 до 2,50 за літр. І дійсно, на наступний день закупівельники у Любарському районі почали купувати молоко на 20 копійок дорожче. Однак коли влада побачила що люди заспокоїлися, ціну далі не підняли. Це демонстрація цинізму, споживацтва влади укупі з молочним бізнесом по відношенню до простих людей.
По справі Наталії Розгон. На неї вчинили напад двоє молодиків, коли вона уночі поверталася велосипедом з Любара у ближнє село. Негідники її били, намагаючись зґвалтувати. Дівчина після цього місяць пролежала у лікарні з травмами. І що найдивніше: любарська міліція не побачила у цьому склад злочину.
Я звернувся до Генпрокурора України з проханням відповідно відреагувати на цей факт. Нині обласна прокуратура проводить перевірку законностіі дій міліції.
4 питання:
– Яким є ваш рівень упізнаваності в окрузі?
– Зі збільшенням кількості конкретних справ на окрузі, звісно ж зростає і рівень упізнаваності. Справи говорять самі за себе. Наприклад, про мене як кандидата дізналося дуже багато людей, коли нам у Житомирському районі спільно з ВО «Батьківщина» вдалося вирішити питання відкриття нової групи у дитячому садочку Новогуйвинського. Цей дитсад відмовлялися відкривати, мотивуючи тим, що немає грошей, хоча це заборонено законодавством, оскільки у вітчизняному законодавстві записано, що держава має створювати для цього умови і забезпечувати дітям можливість відвідувати дитячий садочок.
5 питання:
– Велика кількість конкурентів на окрузі ускладнює завдання, чи навпаки спрощує його?
– Конкурент у мене один. І він йде самовисуванцем при повній підтримці адмінресурсу. Цікаво що влада, у конкретному округу, поставивши на самовисуванця, з розрахунку, що він стане майбутньою «тушкою», висуває технічного кандидата, який займає керівну посаду в органах районної влади.
6 питання:
– Які ваші основні переваги над конкурентами? Що у вас є такого, чого немає у них? Чим ви кращий за інших?
Основна перевага у тому, що мене підтримують лідери української опозиції – Олег Тягнибок, Юлія Тимошенко, Арсеній Яценюк. Спільною боротьбою ми здолаємо цей режим. Окремо – зробити цього не вдасться, оскільки влада застосовує усі важелі адмінресурсу. У нас немає розбрату – чи не вперше опозиція консолідована. У цьому і є моя основна перевага.
7 питання:
– Ставши депутатом від опозиційної партії, пройшовши у парламент по мажоритарці, що реально ви зможете зробити для своїх виборців? Без співпраці (компромісу) з владою, зробити щось буде складно…
– Наша мета – не просто пройти по мажоритарці, а змінити ситуацію в країні, здолати наслідки діяльності режиму Януковича, розвернути державу обличчям до світу, а владу – до свого народу.
8 питання:
– Чи відчули, що проти вас як кандидата, застосовуються брудні технології (чорний піар), або ж адмінресурс?
– Весь адмінресурс працює на кандидата, на якого поставила влада. Нам же – не дають приміщень для зустрічей з виборцями. Бюджетні установи просто відмовляються, вигадуючи абиякі причини. Комунальна преса так само – відмовляється заключати з нами договори про інформування громадян. Влада цілеспрямовано ставить нас у невигідне становище. Але нас це не спиняє.
9 питання:
– Ваш перший законопроект у статусі депутата Верховної ради України?
– Це спільний законопроект опозиції про імпічмент Президента. А далі – скасованими будуть зрадницький мовний закон, пенсійна реформа та кабальні для підприємців норми податкового кодексу.
10 питання:
– Чи можна вважати, що навіть незважаючи на певні об’єднавчі процеси опозиційні сили все ж ідуть на вибори розпорошеними (ВО «Свобода», Об’єднана опозиція, Українська платформа “Собор», «Наша Україна »)?
– Опозиція йде як ніколи консолідованою. Ми узгодили мажоритарників по усім округам – від Ужгорода до Луганська. Такого ніколи не було. Це величезний крок на шляху до згуртування усіх україноспрямованих політичних сил і громадських рухів.
Сергій Фещенко