Більш ніж півтора століття вулиця Михайлівська є окрасою міста й улюбленим місцем прогулянок для житомирян.
За ініціативи міського голови Володимира Дебоя в цьому році планують розпочати реконструкцію вулиці Михайлівської в Житомирі.
Чи залишиться вона такою ж після реконструкції? Напевно що так.
Але якою має бути стара-нова Михайлівська, Репортер Житомира дізнавався у краєзнавця, члена Національної Спілки архітекторів України Георгія Мокрицького.
Ми попросили Георгія Мокрицького зробити оцінку історичного значення вулиці. Думка краєзнавця щодо реконструкції Михайлівської не співпадає з думкою архітектора Олександра Плотко.
Георгій Павлович вважає за потрібне розкрити всю красу та історичне значення цієї вулиці й кожного будинку окремо, адже вони побудовані ще в 19 ст.
Ці будинки мали високі цоколі. Під час останньої реконструкції ( 1934р.) вулицю підняли на півметра, цоколі будинків пішли під асфальт.
ФОТО Г.П. Мокрицького:
Житомирська музична школа №1 імені Бориса Лятошинського
Таким чином, – говорить Георгій Мокрицький, – нове покриття Михайлівської слід влаштувати нижче сучасної відмітки, щоб відкрити забудову вулиці у всій красі, а також відкрити сховані під асфальтом цокольні поверхи, включивши їх у додаткові площі об’єктів торгівлі і обслуговування.
Здійснити сказане без зайвих затрат цілком можливо, оскільки всі комунікації вулиці все одно перекладатимуться.
Архітектор Олександр Плотко запропонував встановити вздовж Михайлівської литі, чавунні стовпи зовнішнього освітлення. Натомість Мокрицький пропонує залишити ідею підвісних ліхтарів.
Таким чином вулиця не буде захаращена.
Ще одне питання вибору повстало перед архітекторами – дерева.
На думку Плотко їх слід зрізати й посадити нові. Хоча вони все рівно будуть закривати архітектурні об’єкти.
В Європі вже давно не висаджують дерева на таких історично-важливих місцях. Натомість прикрашають їх низькорослими деревами, висадженими в спеціальні конструкції – ящики.
Вулицею мають викласти бруківку, яка візуально подібна тій епосі, коли виникла будова Михайлівської, а почали вулицю будувати у 70-х роках 19-го століття.
Вулиця Михайлівська. 1935 рік.
Вулиця має бути рівною, одного кольору й тільки для пішоходів. Для зливної каналізації архітектор Плотко запропонував стічні канали, закриті по всій довжині декоративними решітками.
Такою має бути «перлинка» нашого Житомира. Наскільки відрізнятиметься в гіршу, але дай Боже в кращу сторону, реалізація від задуму – побачимо.