Після перегляду першого житомирського фільму жахів «Кругообіг», знятого режисером-початківцем Дмитром Голумбевським, перша думка: подібне могла створити лише людина, в котрої ще поки що немає дітей.
Для мене, матері, дивитися кінострічку, де маля вбивають, а потім тягнуть його труп на вулицю та закопують у землю, дуже тяжко і боляче.
У фільмі дійсно є чисто голлівудські прийоми класичного хорору – різкі звуки, раптові з’яви «мертвих наречених», від яких холоне всередині і ти жалкуєш, що не прихопив із собою валідол та памперс для дорослих.
Проте вони не роблять «Кругообіг» фільмом жахів.
І це єдиний вагомий мінус фільму.
Найвражаюче в «муві» – це звукове оформлення. «Кругообіг» дійсно слід переглядати в кінотеатрі, де є потужна стереосистема, щоб оцінити повною мірою оті шарудіння, ляскання, шептання. Саме вони створили настрій фільму, його ґрунт.
Серед акторів переважають дівчатка. Всім відомо: діти – це геніальні артисти. Вони вільно почуваються перед камерою, їхня міміка багата та щира.
Сцена, де одна сирота дарує іншій на день народження новорічну іграшку, дійсно зачіпає за живе, до сліз. Звісно, що повною мірою це могли оцінити лише ті, хто вже став батьками. А в залі таких була меншість.
Переважно на глядацьких кріслах сиділа студентська молодь, а вона ж полюбляє «жесть» і щиро гадає, що «діти помирають, сміючись».
Професійно грав маніяка Сергій Рогов – провідний актор Житомирського обласного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги (не Гончара: хто знає, той зрозуміє).
А ось виконавиці головної жіночої ролі Олені Козловець (вона ж і співавтор сценарію), не вистачало емоцій. Вона грала «модельно», ніби на неї націлилася не відеокамера, а фотоапарат.
У центрі сюжету – історія про двох дівчаток-вихованок інтернату. Одну з них убиває серійний маніяк. Інша ж через кільканадцять років, подорослішавши, красиво-містично, використовуючи свій дар телекінезу, мочить клятого збоченця.
Кіно не закінчується хепі-ендом, який там щасливий фінал, ми ж не в США живемо. Виявляється, в маніяка був послідовник.
Отож після пронизливого дитячого крику, що знову змусив мене напружитися від думки: «А як же там моя донька з дідом удома, все гаразд?», на екрані з’явилися титри.
Я була вражена. Не налякана. Мені хотілося поговорити про цей фільм, а це вже свідчить, що він не був порожнім.
«Кругообіг» спонукає до дискусії. Не кожному фільму, навіть із шаленим бюджетом, це дано.
До речі, про бюджет. Як сказав під час нещодавньої прес-конференції Дмитро Голумбевський, кінострічка «влізла» в кошторис у 500 доларів (актори грали безкоштовно).
За моїми скромними підрахунками, під час прем’єри 7 червня в кінотеатрі «Україна» за три вечірні сеанси каса «Кругообігу» склала 600 доларів. Фільм окупився, це вже точно. Це теж хороший результат. Можливо, ці кошти ввійдуть у бюджет зйомки наступного фільму Голумбевського.
Сподіваємося, цю жахачку належно оцінять на кінофестивалях, на яких її планують представити.
Для довідки:
Фільм “Кругообіг” триває 22 хвилини, був виготовлений із 1500 кадрів. У найбільш масовій сцені залучено 70 житомирян. Режисер – Дмитро Голумбевський.
Відео знімали як у самому Житомирі, так і в навколишніх лісах. Акторами стали друзі Дмитра, команда Ц-TV, вихованці театральної студії під керівництвом Аліни Зубової та модельної агенції “Нонік”.