Це не вона обирала життя, це воно обрало ії

Хочу висловити свою думку з досить резонансного приводу і заплутаної події.

Це є очевидним, і ми проінформовані рівно на стільки, на скільки це вигідно не лише нам, але й владі.

Можна писати про цю подію кожен день, стільки, скільки біля Печерського суду триватиме безстрокове пікетування, як знак на підтримку свого лідера, і як протест проти суддівського свавілля. Писати і протестувати можна допоки питання не вирішиться у будь який спосіб, чи реальний чи фатальний.

Життя є життя. Інформаційний привід є, але актуального та нового матеріалу замало, оскільки все зводиться до статистичних фактів, аналізом минулих подій, правомірних чи неправомірних рішень судів, затягування справи, порушення нових справ, рішення ЕСПЛ, висловлювань діючих лідерів та фейсбучних революціонерів-романтиків, вилоносців-радикалів, переліком зрозумілих дат і можливе порівняння зі справжніми героями з минулого, та прогнози на майбутнє.

Але все ж таки, посадовець вищого рангу, політичний та державний діяч міжнародного масштабу, екс-прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко розпочала третій рік перебування за гратами.

Качанівська виправна колонія зараз є крайньою, але не останньою установою караючої системи, де знаходиться екс-прем’єрка внаслідок сфабрикованих проти неї обвинувачень.

Те, що в цивілізованому світі вважається роботою посадовця високого державного рівня, «українська феміда» вважає злочином.

Коли весь світ, каже відпустіть, влада каже хай сидить. Так, це протиставлення себе світу, це демонстрація сильних м’язів та міцного павутиння діючої влади.

Не все так просто в цій справі. Життя Ю. Тимошенко, це життя злетів, падінь, зрад, “підстав” і компромісів. Майже кожен з провідних політиків пересікався з нею. І в тій чи іншій мірі пишається знайомством з Юлією, чи ображений на неї.

Не оминула ця доля і Віталія Кличко, який у чесний спосіб, у 2008 році, коли в Києві проходили позачергові вибори на посаду голови Києва, запропонував провести разом з “Батьківщиною” статистичне дослідження, і найпопулярніший політик стане єдиним кандидатом у мери від опозиції.

Ю. Тимошенко погодилася, але зрадивши угоду, виставила від БЮТ непопулярного Олександра Турчинова. В результаті Черновецький був переобраний у мерське крісло.

Через 4 роки в 2012 році Віталій Кличко згадував про цю подію так: «Відносини з Тимошенко не склалися. Юлія Володимирівна пообіцяла зробити праймеріз і на цьому наші стосунки закінчилися».

Не виникає сумнівів, що влада пишається перемогою над екс-міністром МВС Ю.Луценко, який малодушно прийнявши помилування з рук кримінальної влади (хоча знаходячись у камері, принципово на це не погоджувався), автоматично закріпив за собою статус засудженого, чим позбавив себе права брати участь у виборах і бути обраним (якщо його не буде реабілітовано для наступного політичного проекту вигідного владі).

Взявши за модель цю тактику, більше ніж впевнений, що влада буде штампувати замовні справи, проти можливих конкурентів напередодні 2015 року, себто Президентських виборів.

Більш ніж впевнений, що ми станемо свідками гучних викривань, мильних бульбашок та резонансних справ. І об’єктом цих викривань будуть найвпливовіші політики.

Не виключено навіть, що і В. Кличко, лідер ПП УДАР, народні депутати, помічники та прихильники партії, рейтинг якої демонструє стабільний зріст, оскільки доводять свою силу не словом, а реальними справами.

Шириться думка, що владу «вони» так просто не віддадуть.

Це саме і розуміє Ю. Тимошенко, яку порівняли з Нельсоном Манделою, і якій, можливо, готують саме таких сюрпризів з помилуванням чи іншою справою, щоб знову взяти під варту та не допустити до великої політики.

Наскільки в жінки вистачить “мужності” розуму та здоров’я – покаже час. Ну а поки: “Юлі-ВОЛЮ!”