Країна, де ніколи не заночує сонце

Прогаяли великі дні
Скалічені й маленькі люди,
Заслинили в ганьбу і бруд
Велику віру — й на руїнах
Отарою мандрує люд,
Що мав зродити Україну.

Темно стало. Холодно. Ми втратили сонце. Продали, кожен окремо і всі разом. До нас прийшли торгівці, у них було багато дивовижних речей. А у нас мало що виявилося їм потрібне. Пшениця , фрукти , мечі – все це їх не цікавило. Ми жили просто , а нам так хотілося жити красиво. Жінки дивилися на прикраси і тканини , яких ніколи не було у нас. А чоловікам дуже подобалась зброя, вони були воїнами.

Згодом жінки почали вертатись додому з сумками повними краму. Вони продавали ту частину сонця , що світила для них. Тепер вони завжди ходили в напівтемряві , на них лежав сутінок. А в небі з’явилася маленька сіра хмаринка – вона завжди закривала людину від сонця. І хмаринок таких ставало все більше і більше. Зате у нас з’явилися яскраві лампи в будинках , і гаряча вода у ваннах , і хороша зброя , і смачна їжа , якої не було раніше. Хтось зажадав від торговців , щоб його годували все життя – і ті стали справно возити їжу. Це було так просто – продати трохи світла і жити після цього в ситості і спокої . Люди ходили по вулицях , як сірі тіні , і останні цятки світла стрибали навколо них , ухиляючись від темряви. Не всіх спокусила їжа і ганчірки , а й для самих незговірливих знайшовся свій товар . І вони продали світло. За розумні книги , які мріяли прочитати , за красиві слова , які навчилися говорити , за нові пісні , які так приємно було слухати.

Багато стали продавати світло своїх маленьких дітей – ті ще не могли з ними сперечатися. І небо затяглося сірої імлою , що розступалась все рідше і рідше. У нас вже не залишилося світла , яким можна було торгувати , але треба було боротися. І вони запропонували найсильнішим чоловікам найнятися до них – в охорону. У нас не було вибору. Морок зімкнувся, коли всі ми продали своє світло. Дорослі наймалися до торговців , щоб прогодувати свої сім’ї. Мало хто доживав в містах до старості. Ми звикли так жити.

(за мотивами «Хлопчик і пітьма» С. Лукьяненко)