Майже 98% житомирян не вважають медицину безкоштовною, і розуміють — щоб змінити таке ставлення до неї, треба змінювати саму галузь. Навіть попри те, що це потягне за собою додаткові витрати.
Провівши соціологічне опитування у Житомирі, експерти «Інституту аналітики та адвокації» показали, де можна взяти кошти на реформування медицини.
Чи доводилося Вам та вашим рідним сплачувати за медичну допомогу, діагностику? Це одне з питань, які експерти ставили житомирянам, і усі респонденти ствердно відповіли на нього.
При цьому найчастіше сплачують за здачу крові (16,42%) та за рентген (18,51%) — це послуги, які потрібні кожному з нас.
Так, рівно половина опитаних — 50% — за останній візит до лікарні залишили там 50 гривень, ще 34,44% житомирян заплатили понад 100 гривень, а часом суми виходили за позначку 500 (і це лише за 1 раз!).
За рік 77,60% опитаних мешканців Житомира витрачають на лікування додатково від 1000 до 3000 гривень.
При цьому 71,43% житомирян стверджують, що платили саме у касу благодійного фонду. Українське законодавство дозволяє, щоб заклади охорони здоров’я, окрім коштів з державного бюджету, залучали і фінансування зі сторонніх ресурсів. Найчастіше у таких випадках говорять про благодійні фонди, що діють на території медичних закладів.
Проблема діяльності таких фондів у тому, що в Україні не існує чітких механізмів контролю за ними. Інакше кажучи, ніхто не знає напевне, куди ідуть кошти від благодійних пожертв. Так, у законодавстві прописано, що фонди можуть забирати на організаційні потреби до 20% благодійних надходжень, однак вони жодним чином не звітуються перед громадськістю. Варто поставити питання: звідки ми знаємо, скільки тисяч гривень становлять ці 20%, якщо нам не відомий весь обсяг пожертв?
Зрозуміло, що більшість громадян України хотіли б знати, куди і в яких обсягах витрачаються гроші, які вони платять у благодійні каси. Зокрема, такої точки зору притримуються 92,80% житомирян, і лише 5% цілком довіряють людям, що збирають кошти.
З отриманих даних неважко зробити висновок: десь там, у касах благодійних фондів, знаходяться гроші, які можна було б використати на реформування медицини. Якщо понад 70% пацієнтів свідомо платять гроші у благодійні каси, то цього було б достатньо навіть для незалежних від державного бюджету змін у галузі охорони здоров’я.
Під час дослідження було опитано 2200 респондентів методом особистого поквартирного інтерв’ю відповідно до квотної вибірки за демографічним показником.
Катя Кролевська, «Інститут аналітики та адвокації»
