“Житомирводоканал” може не отримати 40 мільйонів доларів, якщо не дасть конкретний план усунення порушень в НКРЕ до 1 липня

8 червня відбулось засідання НКРЕКП.

На ньому, зокрема, розглядалось питання «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП, від 18 серпня 2016 року № 1435» («Про накладення штрафу на КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЖИТОМИРВОДОКАНАЛ» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення»).

Відповідати приїхали керівник водоканалу Андрій Нікітін та заступник міського голови Олександр Фещенко.

Водоканал не встигає виконати вимоги комісії, тож вони просили відтермінувати строки усунення порушень (особливо, що стосується встановлення приладів обліку в багатоквартирних та приватних будинках) до 2019 року.

Голова комісії Дмитро Вовк зазначив, що він не бачить конкретного плану і за рік водоканал просунувся дуже слабо у цьому питанні:

“Я не бачу конкретний план, як ви збираєтесь вирішити ситуацію. Ви не надали його комісії і просите відтермінувати. Завтра прийде новий керівник і скаже, що не в курсі і тільки прийшов. І це питання знову затягнеться”.

“Підприємство комунальне. Міська влада несе повну відповідальність за те. що ліцензіат порушує правила і не займається теж обліком“, – сказав Вовк Фещенку.

За словами заступника мера, місто планує отримати в кредит від Світового банку 40 млн доларів, за які планують збільшити  кількість лічильників.

Але Вовк зазначив. що комісія змушена буде звернутись до Світового банку з порадою не давати гроші водоканалу, поки той не усуне усі порушення.

“У вас плану немає навіть. Ви не можете виконати елементарні умови ліцензії”, – сказав він.

На завершення члени комісії дали строк до 1 липня представити конкретний план усунення порушень і строків встановлення приладів обліку і прийняли зміни.

“З 31.12.2015 по 01.03.2017 загальний відсоток забезпечення обліком споживачів по КП «ЖИТОМИРВОДОКАНАЛ» збільшився з 57,3 % до 59,5 %, зокрема: багатоквартирні будинки – з 4 % до 11,6 %; приватні будинки – з 54,6 % до 56,4 %; бюджетні установи – з 87,6 % до 100 %; інші споживачі – з 98,5 % до 100 %”, – йдеться в документі.