Житомир постав перед задачею: як зберегти, і по можливості підвищити ціну проїзду в маршрутках, і змусити пенсіонерів платити за проїзд

Авторська колонка

“Житомир зіштовхнувся з задачею. Вчора Житомирський апеляційний адмінсуд виніс рішення по питанню встановлення часових обмежень для проїзду пільговиків в міських маршрутках. В першу чергу, це стосується пенсіонерів.

Рішення виконавчого комітету про дію пільгового проїзду з 10.00 до 16.00 суд скасував і тепер воно не діє.

“Відтепер пільговики можуть користуватися правом пільгового проїзду в житомирських маршрутках без часових обмежень”, – заявив позивач, депутат Богунської райради Микола Череднік.

Однак, міська рада здаватися не збирається.

Міський голова Сергій Сухомлин заявив так, “щоб його маршрутчики почули”, що рішення суду на руках у міської ради ще немає, очевидно, даючи перевізникам сигнал поки не виконувати цей неприємний вердикт. Також мер обіцяє це питання вирішити на наступному засіданні виконкому.

У той же час транспортний заступник міського голови Дмитро Ткачук заявив, що скасування часових обмежень для пільговиків дозволяє перевізникам взагалі їх не возити, адже, зі слів Ткачука, обмеження були встановлені для окремих категорій згідно чинного законодавства.

Це рішення суду призведе до конфліктів між пенсіонерами і водіями, а також  між тими, хто платить, і тими, хто не платить», – поклав відповідальність за негативні емоції городян на позивача Чередніка заступник мера Ткачук.

Також він наголосив  на тому, що сьогодні жодного закону України, який би надавав право пільги чи безкоштовного проїзду пенсіонерам за віком, не існує.


І тут виникає питання: хто кого хотів киданути? Маршрутники, коли добивалися підняття ціни на проїзд, обіцяли золоті гори, аби тільки підняли їм ціну, вони тоді реально зобов’язувалися возити пенсіонерів безкоштовно, як уже видно, по нинішнім подіям, наперед не збираючись дотримуватися своїх обіцянок.

Потім, коли маршрутники свого добилися – отримали свою ціну на проїзд, перше, чим вони зайнялися – узаконенням недотримання своїх обіцянок і зобов’язань – ой, вже ж цей вік безвідповідальності і безчестя…

І міська рада стала на їхній бік – прийняли Соломонове рішення – ні нашим, і ні вашим – встановили часові обмеження. Але вчора суд назвав їх незаконними. І що? Мерія ще себе проявить і у Верховному суді?

Чи може варто мерії визнати, що свідомо стали на сторону тих, хто у погоні за матеріальними цінностями дав обіцянку, якої завідомо не збирався дотримуватися?

Таке визнати мерія,… може, бо це дуже сильно, визнати занепад своєї моралі, а я вірю в силу Мерії Житомира і у всі її найкращі якості і риси!

І на завершення, трошки ведичної мудрості:

Помиляються всі.

Щоб прийняти свою помилку, потрібна мужність, і якщо людина розуміє свою помилку, то пробачення лише формальність.

Всі вчаться на своєму досвіді.

Баланс порушується тоді, коли особистість женеться за пожадливістю, коли для досягнення бажаного вона дає неправдиві обіцянки, а коли приходить час – говорить, що нічого не може зробити. Якщо ви не виконаєте своє слово, то результати будуть серйозними.

Перед тим, як давати обіцянки і приймати обітниці, необхідно подумати, якими будуть результати в майбутньому.

На помилку дається шанс, а не покарання.

 

Сергій Фещенко

Редактор Репортера

 

Редакція може не розділяти позицію авторів розділу “Блог”

Автори розділу “Блог” несуть відповідальність за достовірність наведених фактів